(Не)належне обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі згідно Постанови № 710. Позиція суду
Відповідно до пункту 4-1 Постанови Кабміну від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі – Постанова № 710) головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Порушення зазначеної норми є одним з найбільш поширених, які встановлює у своїх висновках Державна аудиторська служба України. Як правило, таким порушенням є відсутність оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності).
В свою чергу, законодавство не містить будь-яких вимог щодо виконання пункту 4-1 Постанови №710. Тобто замовник здійснює оприлюднення на власний розсуд.
Водночас іноді таким порушенням є неналежне обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. Що з цього приводу думає суд поглянемо далі.
пов'язані статті
22 листоп.
Чи варто вважати зекономлені кошти новим предметом закупівлі21 листоп.
Додатково виділенні кошти: чи може замовник вважати таку закупівлю як «новий предмет» та підставою для укладання «прямого» договору07 листоп.
Поточний чи капітальний ремонт: як правильно визначити?03 листоп.
Визначення предмету закупівлі (не той код ЄЗС). Позиція суду25 жовт.
Чи можна в одній закупівлі об’єднати товари з ПДВ та без ПДВ?