На кого покласти проходження експертизи проєктної документації

Одним із важливих етапів здійснення розроблення проєктної документації є експертиза проєктної документації, яка є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво.

Більше про здійснення експертизи проєктної документації читайте в статті «Експертиза проєктної документації: враховуємо вимоги законодавчих норм».

Так, законодавчі норми визначають випадки, в яких експертиза проєктної документації є обов’язковою. Відповідно замовникам слід враховувати положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанови Кабміну від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 560) та ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» (далі-ДСТУ 8907:2019) в частині (не)обов’язковості експертизи проєктної документації.

Окрім цього, норми зазначених нормативно-правових актів визначають замовників експертизи проєктної документації. Зокрема, пункт 12 Порядку №560 передбачає, що замовниками експертизи можуть бути:

• замовник будівництва;
• проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктно-вишукувальних робіт.

Також, пункт 3.6 ДСТУ 8907:2019 визначає, що замовником експертизи є фізична або юридична особа, яка згідно із законодавством має належні повноваження та звернулася до експертної організації для укладання договору на проведення експертизи, або проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктних робіт.

Отож, згідно даних норм, замовником експертизи може бути замовник, який власне здійснює закупівлю проєктної документації або ж проєктувальник, який буде здійснювати розроблення проєктної документації.

Тобто зазначені норми дають замовнику право вибору при здійсненні експертизи проєктної документації – здійснити експертизу проєктної документації власними силами, наприклад, провівши окрему закупівлю, або ж обов’язок здійснити експертизу проєктної документації покласти на проєктувальника, який буде здійснювати розроблення проєктної документації, передбачивши таку умову в тендерній документації та проєкті договору.

Та все ж, який варіант є більш пріоритетним для замовника?

У відповідності до пункту 15 Порядку № 560 експертна організація за результатами проведеної експертизи подає її замовникові експертний звіт, складений відповідно до настанов щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво об’єктів (ДСТУ 8907).

Водночас такий звіт, як визначає дана норма, може бути негативним, тобто у ньому буде визначено про допущення помилок, необхідність їх виправлення та / або недотримання (порушення, відхилення) у проекті будівництва вимог, зазначених в абзаці другому цього пункту, та неготовність такого проекту будівництва до затвердження замовником.

Відповідно проектувальнику необхідно буде вносити корективи до проєктної документації.

Тому видається, що більш доцільним варіантом для замовника є покладення обов’язку проведення експертизи проєктної документації саме на проєктувальника, оскільки в такому випадку замовник не буде виступати посередником між експертною організацією та проєктувальником, а проєктувальник в разі, недоліків проєктної документації, буде отримувати безпосередньо зворотній зв’язок від експертної організації та зможе оперативно внести корективи до проєктної документації.

Більше про закупівлю проєктної документації можна дізнатися в наступних статтях:

• «Визначення очікуваної вартості закупівлі розроблення проєктної документації»;
• «Як обрати вид закупівлі при розробленні проєктної документації»;
• «Визначення предмета закупівлі — розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва»;
• «Алгоритм закупівлі розроблення проектної документації».