Експертиза проєктної документації: враховуємо вимоги законодавчих норм

Щоб здійснити закупівлю капітального ремонту, реконструкції, реставрації існуючих об’єктів та інших робіт замовники повинні здійснити закупівлю розроблення проєктної документації. Водночас здійснюючи розроблення проєктної документації замовникам потрібно враховувати вимоги законодавства щодо експертизи проєктної документації, яка фактично є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво. Тому далі розглянемо особливості експертизи проєктної документації.

Якими НПА регулюється експертиза проєктної документації?

Визначаючи правові підстави експертизи проєктної документації слід насамперед звернутися до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), Постанови Кабміну від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 560) та ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» (далі-ДСТУ 8907:2019), який набув чинності з 01.07.2020 на підставі наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 15.10.2019 № 311.

Відповідно до частини 2 статті 31 Закону експертиза проєктів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат.

В пункті 1 Порядку № 560 визначено, що цей Порядок визначає механізм затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи.

Окрім цього, в пункті 1 ДСТУ 8907:2019 передбачено, що цей стандарт установлює процедуру проведення експертизи проєктної документації на будівництво. У ньому наведено рекомендації щодо організації порядку її виконання.

Згідно з пунктом 4.2 ДСТУ 8907:2019 метою проведення експертизи проєктної документації на будівництво є визначення якості проєктних рішень через виявлення відхилень від вимог законодавства України у сфері будівництва, будівельних норм і правил та нормативних документів за такими напрямами:

• міцність, надійність та довговічність;
• експлуатаційна безпека, дотримання вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, інженерне забезпечення;
• кошторисна частина проєктної документації;
• санітарне та епідеміологічне благополуччя населення;
• екологія;
• охорона праці;
• енергозбереження;
• пожежна безпека;
• техногенна безпека;
• ядерна та радіаційна безпека.

В яких випадках експертиза проєктної документації є обов’язковою?

Щоб визначити обов’язковість експертизи проєктної документації варто звернутися до положень Закону, Порядку № 560 та ДСТУ 8907:2019.

Згідно з частиною 3 статті 31 Закону не підлягають обов’язковій експертизі проєкти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Водночас частина 4 статті 31 Закону передбачає, що обов’язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об’єктів, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, перевезення небезпечних вантажів, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;

4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, аналогічна норма визначена пунктом 10 Порядку № 560. При цьому, постановою Кабміну від 19.04.2022 № 470 «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» було внесено зміни до Порядку №560 та визначено вищі вартісні межі обов’язковості експертизи проєктної документації: обов'язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об'єктів, що:

• споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, а під час дії воєнного стану - 1 млн. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

Водночас, з огляду на суперечність положень Закону та Порядку №560 в частині обов’язковості проведення експертизи з урахуванням вартісних меж, все ж рекомендуємо керуватися приписами Закону та проводити експертизу, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень.

Отож, згідно даних норм, в обов’язковому порядку експертиза проєктної документації повинна проводитись виключно у вище зазначених випадках.

До прикладу, якщо кошторисна частина проєкту будівництва перевищує 300 тис. гривень замовникам потрібно  проводити експертизу.

Натомість, якщо така вартість не перевищує зазначені межі замовники можуть не проводити експертизу проектної документації.

Разом з тим, частиною 4 статті 31 Закону та пунктом 10 Порядку № 560 передбачено, що за рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проєктів будівництва або окремих розділів проєктної документації.

Тобто замовник за власним рішенням може провести експертизу проєкту будівництва і у випадках, які не визначені в частині 4 статті 31 Закону та в пункті 10 Порядку № 560. Рекомендуємо використовувати таке право замовникам, адже як правило у замовників відсутній власний кваліфікований спеціаліст, який може перевірити проєктну документацію на відповідність вимогам законодавства.

Оформлення результатів експертизи

Пункт 15 Порядку № 560 визначає, що експертна організація за результатами проведеної експертизи подає її замовникові експертний звіт, складений відповідно до настанов щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво об’єктів (ДСТУ 8907):

позитивний - про відповідність проєкту будівництва вимогам містобудівного законодавства України, будівельних норм, нормативних документів, містобудівній документації, містобудівним умовам і обмеженням (зокрема щодо відповідності містобудівних умов і обмежень містобудівній документації на місцевому рівні, дотримання вимог щодо допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення), технічним умовам та іншим вихідним даним на проектування, законодавству про охорону культурної спадщини, правильність визначення техніко-економічних (технічних) показників, дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;

негативний - про допущення помилок, необхідність їх виправлення та / або недотримання (порушення, відхилення) у проекті будівництва вимог, зазначених в абзаці другому цього пункту, та неготовність такого проекту будівництва до затвердження замовником.

Затвердження (схвалення) проєктів будівництва здійснюється на підставі позитивного експертного звіту, визначеного абзацом 2 цього пункту.

У разі допущення помилок, необхідності їх виправлення та / або недотримання (порушення, відхилення) у проґкті будівництва вимог, зазначених в абзаці 2 цього пункту, видання та підписання позитивного звіту за результатами експертизи проєктів будівництва забороняється. У такому випадку проєкт будівництва повертається замовнику на доопрацювання із негативним експертним звітом за результатами експертизи проєктів будівництва із зауваженнями експертної організації.

Звіт про результати експертизи проєкту будівництва (зокрема додатки до нього) створюється виключно як електронний документ з використанням Реєстру будівельної діяльності.

На звіт про результати експертизи проєкту будівництва накладається кваліфікований електронний підпис всіх експертів, які проводили експертизу (із зазначенням напрямів діяльності, за якими експертизу проекту будівництва здійснював кожен з експертів відповідно до його кваліфікації), а також головного експерта проєкту та керівника відповідної експертної організації.

Окрім цього, вимоги до експертного звіту визначені розділом 9 ДСТУ 8907:2019.

Згідно з пунктом 9.1.1 експертний звіт щодо розгляду проєктної документації на будівництво за всіма необхідними напрямами (додаток А) підтверджує її відповідність законодавству України у сфері будівництва, будівельним нормам і правилам та нормативним документам, вихідним даним на проєктування, а також техніко-економічні (технічні) показники та її готовність до затвердження (схвалення) замовником.

Обов’язковою частиною експертного звіту є додаток до нього, який прошивають, засвідчують печаткою експертної організації та в якому мають бути такі основні дані:

• назва проєктної організації та її юридична адреса, прізвище та ініціали ГАПа, ГІПа, дані про серії та номери їхніх кваліфікаційних сертифікатів, дати видавання;
• перелік вихідних даних на проєктування (згідно з 4.3 ДБН А.2.2-3 [10]);
• інформація щодо класу наслідків (відповідальності) об’єкта;
• інформація щодо класу наслідків (відповідальності), визначеного для кожного об’єкта, що входить до складу комплексу (будови), та класу наслідків (відповідальності), що за сукупними показниками перевищує рівень, установлений для об’єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), що входять до складу комплексу (будови);
• стислий опис основних проєктних рішень;
• стислий опис зауваг та внесених змін, прийнятих у ході проведення експертизи (за наявності). Експертний звіт та обов’язковий додаток до нього підписують ГЕП, відповідальні експерти, що засвідчують відповідними печатками, та експерти (фахівці), яких було залучено до проведення експертизи.

Експертний звіт затверджує керівник експертної організації, його підпис засвідчують печаткою експертної організації.

Також пункт 9.1.2 ДСТУ 8907:2019 визначає, що експертний звіт щодо розгляду проєктної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва (додаток Б) підтверджує її відповідність нормативним вимогам та відповідні технічні показники.

Обов’язковою частиною такого експертного звіту є додаток до нього, який прошивають і засвідчують печаткою експертної організації. У ньому має бути наведено основні дані відповідно до 9.1.1.Такий експертний звіт оформлюють відповідно до 9.1.1.

Згідно з пунктом 9.1.3 ДСТУ 8907:2019 експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації (додаток В) підписують відповідальний експерт з питань експертизи кошторисної частини проєктної документації, що засвідчують відповідною печаткою, та експерти (фахівці), яких було залучено до проведення експертизи, затверджує керівник експертної організації та засвідчує печаткою.

Відповідно до пункту 9.1.4 ДСТУ 8907:2019 за результатами розгляду проєктної документації на будівництво об’єктів з незначними наслідками (СС1), споруджуваних на територіях зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами та із залученням державних коштів, складають експертний звіт за формою додатка Г. Обов’язковою частиною такого експертного звіту є додаток до нього, який прошивають і засвідчують печаткою експертної організації. У ньому має бути наведено основні дані відповідно до 9.1.1.Такий експертний звіт оформлюють відповідно до 9.1.1.

Хто може виступати замовниками експертизи проєктної документації?

Пункт 12 Порядку №560 передбачає, що замовником експертизи є:

• замовник будівництва;
• проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктно-вишукувальних робіт.

Окрім цього, пункт 3.6 ДСТУ 8907:2019 визначає, що замовником експертизи є фізична або юридична особа, яка згідно із законодавством має належні повноваження та звернулася до експертної організації для укладання договору на проведення експертизи, або проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктних робіт.

З огляду на викладене видається, що здійснювати закупівлю експертизи проєктної документації може безпосередньо замовник, до прикладу, провівши окрему закупівлю, або ж обов’язок здійснити експертизу проєктної документації покласти на проєктувальника, який безпосередньо буде здійснювати розроблення проєктної документації, передбачивши таку умову в тендерній документації та проєкті договору.

Що варто врахувати про експертні організації?

Здійснюючи закупівлі експертизи проєктної документації важливо врахувати особливості діяльності експертних організацій.

Так, частина 2 статті 31 Закону визначає, що експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з Реєстру будівельної діяльності.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Як бачимо, дані законодавчі норми визначають певні особливості діяльності експертних організацій. Окрім цього, критерії, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють експертизу проектів будівництва, визначені в наказі Мінрегіону від 15.08.2017 № 204 «Деякі питання здійснення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів».

Також варто відмітити, що замовники задля перевірки організації, яка проводитиме експертизу проєктної документації, можуть скористатися реєстром таких організацій за посиланням.

Експертиза проєктної документації – робота чи послуга?

Визначаючи належність певного предмета закупівлі до робіт чи послуг слід насамперед звернутися до визначень, які наведені в Законі України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про закупівлі).

Так, пункт 22 частини 1 статті 1 Закону про закупівлі визначає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону про закупівлі роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

У відповідності до даних норм видається, що до робіт варто відносити ті предмети закупівель, які безпосередньо наведені у визначенні поняття роботи, зокрема, розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Таким чином, аналізуючи дану норму можна прийти до висновку, що експертизу проєктної документації слід відносити до робіт виключно в тому випадку, якщо вартість експертизи включена до кошторисної вартості робіт, та якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Натомість якщо даних умов не буде дотримано, експертизу проєктної документації слід відносити до послуг.

Підсумки

Експертиза проєктної документації є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво, її проводять у встановленому законодавством порядку та відповідно до вимог стандарту перед затвердженням (схваленням) цієї документації.

Обов’язкові випадки проведення експертизи проєктної документації визначені в частині 4 статті 31 Закону та пункті 10 Порядку №560. Натомість в інших випадках, які безпосередньо не передбачені в даних нормах, експертиза проєктної документації не є обов’язковою. Все ж таки рекомендуємо використовувати таке право замовникам, адже як правило у замовників відсутній власний кваліфікований спеціаліст, який може перевірити проєктну документацію на відповідність вимогам законодавства.

Здійснити закупівлю експертизи проєктної документації може безпосередньо замовник, до прикладу, провівши окрему закупівлю, або ж обов’язок здійснити експертизу проєктної документації покласти на проєктувальника, який безпосередньо буде здійснювати розроблення проєктної документації.