Хто такі замовники
Замовники – це суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (пункт 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Так, в разі, якщо певний суб’єкт господарювання є замовником згідно законодавчих норм, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний здійснювати закупівлі у відповідності до норм закупівельного законодавства.
Натомість здійснення закупівель замовниками, які визначені в статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон), не у відповідності до закупівельних норм, може призвести до притягнення до відповідальності службових (посадових), уповноважених осіб замовника.
Тому суб’єктам господарювання важливо визначити свою (не)належність до замовників, які визначені в статті 2 Закону.
Щоб визначити належність до замовників необхідно звернутися до положень статті 2 Закону.
Які існують категорії замовників?
Частина 1 статті 2 Закону визначає, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:
1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;
2) Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, їх територіальні органи (далі - органи соціального страхування);
3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
Як бачимо, частина 1 статті 2 Закону визначає кілька видів категорій замовників, на підставі яких суб’єкти господарювання повинні визначати свою належність до замовників згідно норм закупівельного законодавства.
Водночас вище наведені норми передбачають ознаки, при яких того чи іншого суб’єкта господарювання варто відносити до замовників.
Відповідно суб’єкта господарювання варто вважати замовником згідно статті 2 Закону у випадку, якщо такий суб’єкт господарювання буде відповідати всі ознакам, які передбачені для певної категорії замовників.
Що врахувати при визначенні належності до певної категорії замовників?
При визначенні належності до певних категорій замовників іноді виникають суперечності/дискусії у зв’язку із складністю трактування віднесення суб’єктів господарювання до певних категорій замовників, зокрема такі суперечності/дискусії виникають при трактуванні пунктів 3-4 частини 1 статті 2 Закону.
Тому з’ясування (не)належності таких суб’єктів господарювання до замовників згідно закупівельного законодавства варто здійснювати через призму правозастосовної практики.
При цьому, на платформі TNDR неодноразово розглядалась судова практика щодо віднесення суб’єктів господарювання до замовників, з якою можете ознайомитися в наступних статтях:
- Державне підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі з метою отримання прибутку: чи є таке підприємство замовником;
- Комунальне підприємство здійснює діяльність на комерційній основі: чи є це замовник в розумінні Закону? Позиція Верховного суду;
- Закупівлі благоустрою: хто може бути замовником в таких закупівлях.
пов'язані статті