Гарантійний строк експлуатації об’єкта після здійснення ремонту є одним із ключових показників якості виконаних робіт і важливим інструментом захисту інтересів замовника при здійсненні закупівель. 

Водночас одним із найбільш частих порушень, які встановлюють аудитори при формуванні проєкту договору та укладенні договору за результатами проведення закупівлі робіт є встановлення гарантійного строку якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва) не у відповідності до норм Цивільного кодексу України та постанови Кабміну від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі — Постанова № 668), який повинен становити десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. 

Предметом закупівлі, який є подібним до будівельних робіт за своєю правовою природою та технічними ознаками є поточний ремонт. 

Однак яке значення гарантійного строку експлуатації об’єкта після проведення поточного ремонту слід встановлювати, зокрема з огляду на вимоги законодавства, — розглянемо далі в цій статті. 

Чи містить законодавство вимоги щодо встановлення гарантійного строку експлуатації об’єкта при здійсненні поточного ремонту? 

Як уже зазначалося, положення Цивільного кодексу України та Постанови № 668 визначають, що гарантійний строк якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва) повинен становити десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.