Фактична очікувана вартість предмета закупівлі перевищує затверджені бюджетні видатки: що робити замовнику?

Планування закупівель – один із ключових етапів, від якого залежить подальше проведення та своєчасне забезпечення замовника необхідними товарами, роботами та послугами. 

Однак на практиці замовники досить часто стикаються з ситуацією, коли фактична очікувана вартість предмета закупівлі, яку замовник визначив, наприклад, шляхом отримання комерційних пропозицій, виявляється вищою за обсяг бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі. 

У такому випадку постає логічне питання: як діяти замовнику, якщо потреба існує, а затверджених коштів – недостатньо, і виділення яких не планується? 

Чи можна оголошувати закупівлю на очікувану вартість? Або ж варто проводити закупівлю у розмірі бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі зменшивши обсяг закупівлі? 

У цій статті розглянемо законодавчі вимоги та можливі варіанти дій замовників у ситуації, коли фактична очікувана вартість предмета закупівлі перевищує затверджені бюджетні видатки. 

Законодавчі вимоги: співвідношення очікуваної вартості та бюджетних асигнувань 

Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. 

Згідно пункту 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України. 

Отож, у відповідності до наведених норм вбачається, що замовник як розпорядник бюджетних коштів може зареєструвати бюджетні зобов'язання лише в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів). 

Однак в разі, якщо замовник оголосить закупівлю на очікувану вартість, яку визначив шляхом отримання комерційних пропозицій або в інший спосіб, проте сума бюджетних асигнувань за  кошторисом буде меншою, замовник не зможе зареєструвати такий договір в органах Казначейства. 

Водночас, норми закупівельного законодавства зобов’язують замовників зазначати при оприлюдненні річного плану - розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі, та при оголошенні про проведення відкритих торгів/запиту пропозицій постачальників - очікувану вартість предмета закупівлі. 

При цьому, закупівельне законодавство визначає поняття «очікувана вартість». Так, згідно наказу Мінекономіки 18.02.2020 № 275, який затверджену Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі - Примірна методика) очікувана вартість – це  розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. 

Згідно пункту 8 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. 

Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Кодексом (стаття 23 БКУ). 

Отож, згідно наведених норм поняття «очікувана вартість предмета закупівлі» та «розмір бюджетного призначення» не є тотожними.  

Проте, Закон дозволяє в річному плані зазначити розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі. 

При цьому, в оголошенні про проведення відкритих торгів/запиту пропозицій постачальників - виключно очікувану вартість предмета закупівлі. 

Які дії може вчинити замовник? 

Розглядаючи дане питання варто відмітити, що замовник може розглянути наступні варіанти дій. 

Варіант №1. Оголошення закупівлі на суму виділених коштів 

Як уже зазначалося, законодавство не містить жодних заборон/обмежень щодо оголошення закупівлі в разі, якщо затверджених коштів менше, ніж фактична очікувана вартість. Проте, оголошення закупівлі на суму очікуваної вартості, яка є більшою, ніж сума затверджених коштів, може призвести до укладення договору в сумі, яка не відповідатиме обсягу затверджених коштів, що унеможливить реєстрацію бюджетних зобов’язань. 

Тому вбачається, що в разі, якщо в замовника не планується довиділення коштів, замовник може розглянути можливість оголошення закупівлі в сумі, яка відповідатиме сумі затверджених бюджетних видатків, оскільки досить часто учасники при участі в закупівлі, зокрема при поданні тендерної пропозиції, зменшують ціну пропозиції, у порівнянні з комерційними пропозиціями, які подавалися замовнику до проведення закупівлі. 

І тому ймовірний «демпінг» учасників при поданні тендерної пропозиції, задля виграшу в закупівлі, може слугувати варіантом здійснення закупівлі замовником на суму виділених коштів. 

Варіант №2. Зменшення обсягу закупівлі 

Ще одним варіантом дій замовника в разі, якщо затверджених коштів менше, ніж фактична очікувана вартість предмета закупівлі, і при цьому не передбачається додаткового фінансування, є зменшення обсягу закупівлі. 

Зокрема, в цьому випадку, замовнику необхідно визначити, який обсяг товарів, робіт чи послуг може бути закуплений у межах затверджених бюджетних видатків і оголосити закупівлю на суму, яка відповідає виділеним коштам. При цьому, замовнику слід визначити обов’язковий мінімальний обсяг закупівлі, який забезпечить виконання найважливіших потреб. 

І відповідно решту потреби перенести на наступний бюджетний період або планувати  закупівлю у вигляді окремих процедур у майбутньому. 

Підсумки 

У випадку, якщо фактична очікувана вартість предмета закупівлі перевищує затверджені бюджетні видатки та в замовника не планується до виділення коштів, замовник може провести закупівлю на суму виділених коштів, оскільки учасники при участі в закупівлі, досить часто зменшують ціну пропозиції, у порівнянні з комерційними пропозиціями, які подавалися замовнику до проведення закупівлі. 

Іншим варіантом дій замовника є зменшення обсягу закупівлі задля приведення очікуваної вартості закупівлі до суми затверджених коштів, що уможливить реєстрацію бюджетних зобов'язань після здійснення закупівлі.