За результатами здійснення публічних закупівель замовники укладають різні види господарських договорів, кожен із яких має визначені законодавством вимоги щодо змісту, порядку укладення та виконання.
Одним із найбільш поширених у сфері закупівель є договір поставки, який регулюється нормами цивільного законодавства з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Водночас укладення зазначеного виду договору у відповідності до вимог законодавчих норм має суттєве значення для уникнення порушень під час закупівель та подальшого виконання договору.
Тому далі розглянемо ключові особливості укладення договору поставки, зокрема під час проведення публічних закупівель та звернемо увагу на практичні аспекти, які варто враховувати замовникам.
Законодавчі норми, які регулюють укладення договору поставки
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Водночас правове регулювання договору поставки регулювалося Господарським кодексом України. Однак Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196-IX від 09.01.2025 було визнано таким, що втратив чинність Господарський кодекс України з 28.08.2025.
В той же час, окремі норми, які визначають вимоги до укладення договору поставки визначені статтею 712 ЦКУ. Зокрема, дана норма визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Для придбання якого виду предмета закупівлі укладається договір поставки?
Згідно статтею 712 ЦКУ за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отож, наведені норми визначають, що предметом договору, в даному випадку, виступає саме товар.
При цьому, відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас пункт 34 частини 1 статті 1 Закону передбачає, що товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Що варто вважати істотними умовами договору поставки?
Вже згадувана норма частини 1 статті 638 ЦКУ визначає, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Водночас норми статті 712 ЦКУ не визначають окремих вимог щодо визначення істотних умов, як мало місце нормах Господарського кодексу України.
Таким чином, норми ЦКУ визначають, що істотними умовами договору є обов’язково предмет договору, а також інші умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, нормами Господарського кодексу України було визначено про обов’язкову наявність специфікації в договорі поставки.
Зокрема, статтею 266 Господарського кодексу України було передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Проте, положення ЦКУ не містять даних умов, і тому вбачається, що специфікація не є обов’язковою.
Разом з тим, видається, що специфікація є важливою частиною договору, в якій конкретизується інформація щодо предмета договору, тому сторонам закупівельного договору варто передбачати специфікацію в договорі поставки.
В свою чергу, що стосується визначення інших істотних умов договору, то з огляду на правову природу договору поставки, а також положення ЦКУ, які регулюють укладення договору купівлю-продажу, до істотних умов, окрім предмету договору, варто віднести наступні умови: найменування, кількість, асортимент товару, якість, виробник, ціна, строк поставки, код УКТЗЕД Товару, умови гарантії та строк дії договору.
Враховуємо вимоги законодавства з публічних закупівель
Згідно пункту 8 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) у тендерній документації зазначаються такі відомості:
- проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Також пункт 57 Постанови Кабміну № 822 від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» визначає, що запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку зміни його умов.
Окрім цього, абзац 1 пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) передбачає, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Згідно пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені даною нормою.
Згідно викладеного, при проведенні відкритих торгів та закупівель шляхом використання електронного каталогу, замовникам потрібно в проєкті договору про закупівлю передбачити порядок внесення змін до договору про закупівлю, а також підстави для внесення змін до договору про закупівлю, які передбачені пунктом 19 Особливостей.
Однак, в проєкті договору слід визначати виключно ті підстави, які стосується виду предмета закупівлі – товару.
Натомість, якщо певна підстава не стосується предмета закупівлі товару та/або певних замовників, наприклад, підстави, які визначені підпунктами 9, 10, 11 пункту 19 Особливостей, включати такі підстави для внесення змін до договору при закупівлі товарів замовники не повинні.
Підсумки
- За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
- Договір поставки укладається для закупівлі предмета закупівлі товару, визначення якого міститься в пункті 34 частини 1 статті 1 Закону.
- Істотними умовами договору поставки варто визначити – предмет, найменування, кількість, асортимент товару, якість, виробник, ціна, строк поставки, код УКТЗЕД Товару, умови гарантії та строк дії договору.