Обставини воєнного часу суттєво впливають на сферу публічних закупівель: змінюється законодавство, з’являються нові предмети закупівель — від дронів і генераторів до будівельних матеріалів та робіт з демонтажу пошкоджених або зруйнованих споруд, що потребують оперативного реагування для забезпечення безпеки населення та реалізації відновлювальних робіт.
Одним із предметів закупівель, що набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану, є демонтаж будівель і споруд. У цій статті розглядаємо особливості здійснення таких закупівель, нормативне регулювання та практичні аспекти їх реалізації.
Що таке демонтаж будівель і споруд?
Розглядаючи дане питання варто насамперед проаналізувати нормативно-правові акти, які регулюють здійснення будівництва, і зокрема демонтаж будівель і споруд.
Основним нормативно-правовим актом в будівельній галузі є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Пункт 9-7 Розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачає, що демонтаж об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про демонтаж таких об’єктів приймається власником (органом управління майном) відповідного об’єкта за результатами обстеження.
Водночас Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затверджений Постановою Кабміну від 19 квітня 2022 р. № 474 «Про затвердження (далі-Порядок №474).
Так, згідно пунктів 1-2 Порядку №474 Цей Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257.
Цей Порядок застосовується виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадках, передбачених законодавством, - місцевими державними, військово-цивільними або військовими адміністраціями для організації оперативної діяльності з демонтажу пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів будівель і споруд або їх частин (далі - об’єкти).
Дія цього Порядку поширюється на демонтаж об’єктів будь-якого призначення незалежно від класу наслідків та форми власності, крім об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів культурної спадщини та об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
Водночас пункт 2 Порядку №474 визначає випадки, на які не поширюється дія зазначеного Порядку - Дія цього Порядку не поширюється на демонтаж об’єктів, що проводиться під час виконання робіт з нового будівництва, реставрації, реконструкції та капітального ремонту, а також на аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, передбачені Кодексом цивільного захисту України.
В пункті 3 Порядку №474 міститься визначення демонтажних робіт (демонтаж) - особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів.
Демонтаж може бути частковим або повним. Частковий демонтаж передбачає розбирання частин пошкоджених будівель і споруд.
Повний демонтаж передбачає знесення (ліквідацію) зруйнованих будівель і споруд.
Окрім цього, положення Порядку №474 передбачають, що демонтажні роботи виконуються відповідно до документації з демонтажу, організація розроблення якої здійснюється підрядником.
Згідно пункту 4 Порядку №474 рішення про демонтаж окремих об’єктів приймає виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради або у випадках, передбачених законодавством, місцеві державні, військово-цивільні або військові адміністрації на підставі звіту, складеного за результатами обстеження.
Отож, наведені норми регулюють здійснення демонтажних робіт на пошкоджених або зруйнованих об’єктах.
При цьому, зазначені норми визначають правове регулювання розглядуваних демонтажних робіт - пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів будівель і споруд або їх частин.
Також варто зазначити, що об’єктами, на яких може проводитися демонтаж згідно Порядку №474 можуть бути об’єкти будь-якого призначення незалежно від класу наслідків та форми власності, окрім певних винятків.
Водночас на демонтаж, який здійснюється під час виконання робіт з нового будівництва, реставрації, реконструкції та капітального ремонту, положення Порядку №474 не поширюються.
Проводяться ж такі роботи на підставі документації з демонтажу, у відповідності до якої замовники визначають обсяг робіт та очікувану вартість закупівлі.
Демонтаж об’єктів – робота чи послуга?
Визначаючи належність певного предмета закупівлі до робіт чи послуг варто проаналізувати норми законодавства з публічних закупівель, а також спеціального законодавства.
Так, пункт 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно пункту 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Як бачимо, пункт 27 частини 1 статті 1 Закону безпосередньо не відносить демонтаж об’єктів до предмета закупівлі робіт.
При цьому, пункт 27 частини 1 статті 1 Закону відносить до робіт і інші, окрім перелічених в зазначеному визначенні, супровідні роботам послуги.
Таким чином, можна припустити, що демонтажні роботи можна віднести до робіт, які визначені в пункті 27 частини 1 статті 1 Закону.
Водночас спеціальне законодавство, зокрема пункт 3 Порядку №474 передбачає, що демонтаж є особливим різновидом будівельних робіт, який виконується на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів.
Також пункт 3 Порядку №474 містить визначення пошкоджених та зруйнованих об’єктах.
- зруйнований об’єкт - об’єкт, на якому внаслідок впливу зовнішніх факторів відбулася руйнація у значному обсязі конструктивних елементів, у зв’язку з чим його відновлення є неможливим (значно ускладненим) або економічно необґрунтованим;
- пошкоджений об’єкт - об’єкт, на якому внаслідок впливу зовнішніх факторів відбулася часткова руйнація конструктивних елементів, але який не потребує повного демонтажу та може бути приведений у експлуатаційно придатний стан шляхом подальшої реставрації, реконструкції або капітального ремонту.
При цьому, зазначеними нормами не деталізовано, які саме види об’єктів варто вважати зруйнованими та пошкодженими об’єктами.
Разом з тим, згідно пункту 4 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.
Який код ДК обрати при демонтажу об’єктів?
З огляду на те, що демонтаж об’єктів слід відносити саме до робіт, тому при визначенні предмета закупівлі та обрання коду Єдиного закупівельного словника слід дотримуватися приписами законодавчих норм, які регламентують визначення предмета закупівлі робіт.
Згідно пункту 4 розділу 2 наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.
У відповідності до наведеної норми визначати предмет закупівлі робіт, і зокрема демонтажу об’єктів, слід за об’єктами будівництва.
Водночас згідно пункту 12 наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі-Порядок №1082) під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо:
- назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);
- коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.
При цьому, пункт 13 Порядку №1082 передбачає, що крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
…
- коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі – роботи.
Таким чином, при закупівлях робіт замовники повинні зазначати код другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
До прикладу, замовники можуть обрати код Єдиного закупівельного словника: 45111000-8 - Руйнування будівель, підготовки і розчищання будівельного майданчика.
Підсумки
- Демонтаж - особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів.
- Демонтаж слід відносити до робіт, якщо він здійснюватиметься на об’єктах будівництва – будинку, будівлі, споруді будь-якого призначення, їх комплексі та частині, лінійному об’єкті інженерно-транспортної інфраструктури.