Питання проведення відкритих торгів, якщо річна вартість предмета закупівлі нижча за порогові межі визначені пунктом 10 Особливостей, досить часто викликає дискусії серед замовників. Тож у цьому матеріалі розглянемо, чи може замовник оголосити відкриті торги на допорогову вартість та які наслідки можуть чекати на замовника в разі проведення відкритих торгів. 

Нормативно-правове регулювання проведення відкритих торгів 

Відповідно до пункту 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. 

Норма пункту 10 Особливостей встановлює, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному розділом “Порядок проведення відкритих торгів” Особливостей:  

  • товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн;
  • послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн;
  • робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн. 

Тож відкриті торги є одним із основних інструментів здійснення закупівель, якщо річна вартість предмета закупівлі перевищує вартісні межі визначені пунктом 10 Особливостей. 

Детальніше ознайомитися з особливостями проведення відкритих торгів можна в матеріалі Алгоритм проведення відкритих торгів за Особливостями затвердженими Постановою №1178 та онлайн-книга “Відкриті торги” . 

Чи (не)забороняє закупівельне законодавство провести відкриті торги на допорогову вартість 

Пункт 11 Особливостей визначає, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. 

У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. 

Норма пункту 11 Особливостей встановлює, що замовники можуть здійснювати закупівлі щляхом  укладення «допорогового прямого» договору, тобто здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель або здійснення закупівлі товарів через електронний каталог: 

  • товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень;
  • послуги з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень;
  • роботи < 1,5 млн. грн, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень. 

Як бачимо пункт 11 Особливостей як і в цілому норми Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей не встановлюють заборон здійснювати відкриті торги на допорогову вартість.  Тож вбачається, що замовник може здійснити закупівлю шляхом проведення відкритих торгів, якщо річна вартість предмета закупівлі не перевищує вартісні межі визначені пунктом 11 Особливостей. 

Пропонуємо для ознайомлення з «допороговими» закупівлями такий перелік матеріалів: Оприлюднення інформації про «допорогові» договори, Приклади протоколів для проведення «допорогових» закупівель без використання ЕСЗ, Хто повинен готувати «допороговий» договір: замовник чи постачальник /виконавець / підрядник, Чи можна здійснювати «допорогові» закупівлі в одного і того ж постачальника, Як укласти прямий договір без порушень: алгоритм дій замовника, Що необхідно знати про допорогові закупівлі в 2025 році, Як укласти прямий договір без порушень: алгоритм дій замовника, «Допорогові» закупівлі: практичні рішення для типових і нетипових ситуацій. 

Наслідки, які можуть чекати на замовника у випадку проведення відкритих торгів на допорогову вартість 

Зрозуміло, що замовник здійснюючи відкриті торги на допорогову вартість хоче забезпечити конкурентний відбір постачальника / виконавця / підрядника та можливість обрати найвигіднішу ціну згідно вимог замовника, але всім замовникам відомо, що проведення відкритих торгів самий трудомісткий та відповідальний вид закупівлі. Тож розглянемо, з якими негативними аспектами може зіткнутися замовник у разі здійснення закупівлі шляхом проведення відкритих торгів: 

  • значна тривалість процедури закупівлі;
  • затягування процедури закупівлі через оскарження рішень, дій/бездіяльності замовника та, як наслідок, неможливість вчасно задовольнити потребу;
  • необхідність оформлення найбільшої кількості документів уповноваженої особи порівняно із укладення «допорогового прямого» договору. Оскільки у торгах приймається значно більше рішень уповноваженої особи, то і зростає кількість протокольних рішень. Крім того, лише відкриті торги передбачають розробку тендерної документації;
  • необхідність слідкувати за ходом проведення торгів щодо наявних питань / вимог від учасників. 

Щодо негативних наслідків, які можуть очікувати на замовника у разі здійснення закупівлі шляхом проведення відкритих торгів: 

  • оскарження рішень, дій/бездіяльності замовника;
  • відсутність одностайної позиції контролюючих органів у питаннях правомірності розгляду тендерних пропозицій;
  • адміністративна відповідальність згідно статті 164-14 КУпАП у разі порушення законодавства про закупівлі. 

Детальніше ознайомитися з адміністративною відповідальністю можна в матеріалах Адміністративна відповідальність: що це та Порядок притягнення уповноважених/службових (посадових) осіб/керівника замовника до адміністративної відповідальності. 

Підсумки 

Закупівельне законодавство не забороняє замовнику проводити відкриті торги на допорогову вартість. Водночас застосування цієї процедури у подібних випадках може створити для замовника додаткові ризики, зокрема можливість оскарження результатів закупівлі, різнотлумачення дій з боку контролюючих органів, а також ймовірність притягнення до адміністративної відповідальності у разі виявлення порушень згідно статті 164-14 КУпАП. Тому доцільність здійснення відкритих торгів на допорогову вартість варто оцінювати з урахуванням як позитивних так і негативних аспектів проведення такої закупівлі.