З початку введення воєнного стану до податкового законодавства було внесено чимало змін. Так, Законом України від 03.03.2022 № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з наступними змінами, доповнити пунктом 69 такого змісту:
«69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої#nbsp;пунктом 46.2#nbsp;статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні».
Так, законодавцем введену норму, яка звільняє від відповідальності платника у випадку невиконання податкового обов’язку в разі відсутності у нього можливості для його виконання.
Натомість дозволено виконати свій обов’язок протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану.
Окрім цього, пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначає, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Дана норма зобов’язує учасника в разі наявності заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) надати документ, який виданий відповідним органом, що підтверджує здійснення останнім заходів щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Разом з тим, чи можуть вважатись такими заходами щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості вище наведені законодавчі зміни? Тобто чи потрібно переможцю підтверджувати таке розстрочення при наявності зазначених законодавчих змін?
Зазначене питання було предметом розгляду Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія), яке розглянемо далі.
Рішення №5072-р/пк-пз від 12.07.2022, оголошення № UA-2022-02-18-000214-c
Обставини закупівлі: замовником «О» за результатами розгляду тендерної пропозиції переможця закупівлі ПП «У» було відхилено його тендерну пропозицію.Відповідно до протоколу уповноваженої особи тендерна пропозиція скаржника була відхилена з наступної підстави: «учасник ПП «У» не надав документів у відповідності до вимоги встановленої підпункті 1.4.4 пункту 1.4 частини 1 Додатку 3 до тендерної документації. А саме: відповідно до пункту 1.4.4. Додатку № 3 до тендерної документації переможець торгів у строк, що не перевищує 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, через електронну систему закупівель оригінал та / або електронну копію та / або скановану копію довідки про відсутність в учасника процедури закупівлі заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи та / або інформації про відсутність або наявність в учасника процедури закупівлі заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби.
Довідка повинна бути дійсною на дату надання документів переможцем даного тендеру та надається у разі якщо у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю не з’явиться інформація, що є доступною в електронній системі закупівель з технічних або інших причин. Якщо учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством, то учасником резидентом має бути додано договір з уповноваженим органом про розстрочення і відстрочення заборгованості. Відповідно до інформації, що є доступною в електронній системі закупівель станом на 08.06.2022 переможець має заборгованість.
Разом з тим, переможцем надано відмову контролюючих органів у наданні довідки про відсутність заборгованості від 06.06.2022 № 59416 у зв’язку з її наявністю. Крім того, переможцем надано лист № 15/06-2 від 15.06.2022 яким він підтверджує наявність зазначеної заборгованості, однак при цьому не додано договір з уповноваженим органом про розстрочення і відстрочення заборгованості.
Таким чином, переможцем не було виконано вимогу, встановлену підпункту 1.4.4 пункту 1.4 частини 1 Додатку 3 до тендерної документації. Підстави відхилення тендерної пропозиції згідно зі статтею 31 Закону: учасник ПП «У» відхиляється у відповідності частини 1 статті 31 Закону: абзац 3 пункт 3 (не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону).
Позиція скаржника: скаржник зазначає, що учасником було надано документи у складі тендерної пропозиції у повній відповідності до вимог тендерної документації. Так, відповідно до вимоги зазначеної у пункті 1.4.4 скаржником дійсно надана інформаційна довідка про наявність в учасника процедури закупівлі заборгованості, що відповідає вимогам пункту 1.4.4 оскільки така інформаційна довідка зазначена у переліку документів, які мають бути надані учасниками.
А щодо документів на підтвердження розстрочення та відстрочення заборгованості, у зв’язку із початком бойових дій в Україні та введенням воєнного стану на території всієї країни, на час війни та для післявоєнного стану розбудови країни Президент України підписав Закони України від 15.03.2022 № 2120-IX та 24.03.2022 № 2142-IX для підтримки українського бізнесу в умовах війни. Цими Законами зокрема передбачено, що на період дії воєнного стану, та протягом кількох місяців після завершення дії воєнного стану зупиняється перебіг всіх строків, визначених Податковим Кодексом України.
Також Законом 2142-ІХ від 24.03.2022 було передбачено, що у випадку відсутності можливості у платника податків виконати податкові обов'язки (будь-які) через бойові дії чи введення військового стану, такий платник податків має їх виконати протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану. Тобто державою на загальному рівні прийняте відповідне рішення про відстрочення та відтермінування сплати податків та обов’язкових платежів. Скаржник додає, що цим Законом не передбачена необхідність брати будь-які документи, що підтверджують відстрочування, оскільки сама норма відтермінування зазначена у Законі. Відповідно до вищезазначеного, відстрочення на сплату заборгованості було отримано скаржником як і всіма платниками податків автоматично у момент підписання зазначених вище Законів, що означає виконання скаржником всіх вимог як тендерної документації та і Закону, оскільки через початок війни всім платникам було надане відтермінування на сплату податків та всіх обов’язкових платежів, а отже відхилення з цієї підстави є незаконним.
Позиція замовника: замовник зазначає, що згідно з пунктом 13 частини 1 статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
У відповідності до пункту 1.4 розділу І Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
На виконання приписів частини 6 статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини 1 та частиною 2 цієї статті.
Разом з тим, внесені Законами України від 15.03.2022 № 2120-IX та від 24.03.2022 № 2142-IX зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, на які посилається скаржник, не скасовують приписи пункту 13 частини 1, частини 6 статті 17 Закону. Згідно з інформації, що є доступною в електронній системі закупівель (файл «Інформація (Квитанція №2) з ДФС про відсутність заборгованості.pdf») у скаржника станом на 08.06.2022 15:46 була наявна заборгованість (податковий борг) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби. Крім того, скаржником надано відмову в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, від 06.06.2022 № 59416 (файл «1654518626840502.pdf») у зв’язку з наявністю такої заборгованості.
Також скаржником надано лист №15/06–2 від 15.06.2022 (файл «1651840227697489.pdf»), яким підтверджується наявність зазначеної заборгованості, однак при цьому договір про розстрочення (відстрочення) такої заборгованості не додається. Отже, згідно інформації та документів, які оприлюднені в електронній системі закупівель, у скаржника наявна податкова заборгованість, при цьому договір про розстрочення (відстрочення) такої заборгованості скаржником у встановлений законом строк не надано, що є підстави для відхилення його тендерної пропозиції на підставі пункту 13 частини 1 статті 17 Закону.
Позиція Колегії: відповідно до пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників та переможця торгів встановленим вимогам згідно статті 17 Закону, викладено серед іншої інформації у підпункті 1.1 та підпункті 1.2 пункту 1 Розділу ІІІ. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та у додатку 3 до тендерної документації. Додаток 3 тендерної документації містить вимоги до документів, що надаються переможцем торгів, порядку і строків їх надання:
1.4.4. Оригінал та / або електронна копія та / або сканована копія довідки про відсутність в учасника процедури закупівлі заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи та / або інформації про відсутність або наявність в учасника процедури закупівлі заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби.
Довідка повинна бути дійсною на дату надання документів переможцем даного тендеру та надається у разі якщо у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю не з’явиться інформація, що є доступною в електронній системі закупівель з технічних або інших причин. Якщо учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством, то учасником резидентом має бути додано договір з уповноваженим органом про розстрочення і відстрочення заборгованості, учасник нерезидент має надати документ, що підтверджує таке розстрочення і відстрочення у порядку передбаченому для країни реєстрації такого учасника.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, 07.06.2022 скаржника було визначено переможцем процедури закупівлі та розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Відповідно до інформації, розміщеної на веб – порталі Уповноваженого органу міститься відповідь на запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі, відповідно до якої: наявна заборгованість. Дата та час формування відповіді 08.06.2022 15:46:00.
Скаржник 16.06.2022 завантажив на веб-портал Уповноваженого органу, зокрема:
- відмову в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 06.06.2022 №59416, відповідно до якої ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що за результатами розгляду заяви від 03.06.2022 № 18517033 про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, встановлено, що 6 платник ПП «У» станом на 06.06.2022 року має заборгованість;
- довідку від 15.06.2022 №15/06-2, відповідно до якої ПП «У» повідомляє, що станом на червень 2022 року у нашого підприємства виникла податкова заборгованість зі сплати податку на додану вартість.
Внаслідок обставин, що склалися через війну та бойові дії на території нашої країни багато контрагентів нашого підприємства а саме: постачальники запасних частин та матеріалів та орендодавці не зареєстрували податкові накладні за нашими платежами у період з 24.02.2022. Через це наше підприємство не отримало податковий кредит по податку на додану вартість на сотні тисяч гривень і через це ми маємо значно збільшені податкові зобов’язання і заборгованість за ними. ПП «У» гарантує погашення даної заборгованості та сплату всіх податків та зборів по мірі отримання податкового кредиту від контрагентів.
Разом з тим, скаржник не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Враховуючи викладене, тендерна пропозиція скаржника була правомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Коментар: Колегія дотримується позиції, що незважаючи на вище розглядувані законодавчі зміни переможець повинен документально підтвердити відсутність заборгованості із сплати податків і зборів, натомість відсутність таких документів є підставою відхилення тендерної пропозиції.
При цьому, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу відповідно до статті 100 ПКУ є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Згідно з пунктом 1.4 розділу І Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Отож, з огляду на вище зазначене, підтвердженням заходів щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості є саме укладення договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу). В свою чергу, вище розглядувані законодавчі зміни не відносяться до таких заходів.
