Згідно положень пункту 35 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). 

Аналізуючи суть даного визначення, можна зрозуміти, що уповноважена особа належить до працівників замовника. Тож цілком логічно, що такий працівник повинен пройти етап прийому на роботу або ж покладення на нього обов’язків уповноваженої особи. Керуючись частиною першою статті 11 Закону визначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 

  1. шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 
  2. шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 
  3. шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством. 

Уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення.