Електронний підпис уповноваженої особи: вимоги та законодавчі обґрунтування

Уповноважена особа на виконання вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) та Закону України «Про публічні закупівлі» розміщують необхідну інформацію у електронній системі закупівель. Після внесення інформації законодавець визначив, що на таку інформацію має бути накладається електронний підпис уповноваженої особи. У цьому матеріалі розберемо, який електронний підпис має накладати уповноважена особа.

На практиці, трапляються випадки, коли уповноважені особи оформляють удосконалений електронний підпис (надалі - УЕП) або кваліфікований електронний підпис (надалі – КЕП), логічно поставити питання, а хто ж правий?

Уповноваженні особи, які оформляють, використовують та в подальшому накладають УЕП на інформацію, яку розміщують в електронній системі закупівель обґрунтовують свою позицію посилаючись на:

• постанову Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг», якою визначено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та / або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов'язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

А чи обґрунтована позиція таких уповноважених осіб? Проаналізуємо вимоги окремих нормативно – правових актів.