Проведення закупівель залишається складним та відповідальним процесом, під час якого уповноважені особи стикаються не лише із постійними законодавчими змінами, а й із практичними питаннями застосування окремих норм закупівельного законодавства. Тож розглянемо з якими труднощами зіштовхуються уповноважені особи під час здійснення закупівельної діяльності.
Одним із питань, яке сьогодні викликає значний інтерес у замовників, є питання чи (не)заборонено замовнику укладати договір з суб’єктом господарювання, якщо його кінцевий бенефіціарний власник зареєстрований на тимчасово окупованій території. Як бачимо замовники все частіше звертають увагу на необхідність додаткової перевірки відомостей суб’єкта господарювання з яким планується укладення договору та правильного застосування відповідних обмежень встановлених закупівельним законодавством під час укладення договорів.
Не менш актуальним залишається питання оприлюднення інформації в електронній системі закупівель. Зокрема, уповноважених осіб цікавить, чи потрібно при укладенні договору авторського та технічного нагляду оприлюднювати договір та додатки до нього у машинозчитувальному форматі. Адже після внесених змін до Закону України "Про публічні закупівлі", які стосуються «прозорого» будівництва у багатьох виникають труднощі із визначенням переліку документів, які підлягають оприлюдненню саме у такому форматі та на які предмети закупівель розповсюджується дія «прозорого» будівництва.
Окрему увагу уповноважені особи приділяють обов’язку покладеному на замовників щодо аналізу цін на матеріальні ресурси, які передбачені постановою КМУ від 19.11.2026 № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” та Настановою щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591. Тож на практиці виникають питання трактування норм вищезазначених нормативно-правових актів на предмет того чи (не)повинен замовник проводити аналіз цін на матеріальні ресурси на етапі взаєморозрахунків.
Серед найбільш поширених практичних питань щодо розгляду тендерної пропозиції учасника є питання щодо дій замовника, коли забезпечення тендерної пропозиції не містить кваліфікованого електронного підпису. У таких випадках замовники намагаються визначити, чи необхідно відхиляти тендерну пропозицію, чи можливо застосувати механізм 24 годин для усунення невідповідностей.
Також після покладення на замовників нових обов’язків щодо зазначенні інформації кінцевих бенефіціарних власників уповноважених осіб хвилює питання обов’язку (не)зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника у звіті про виконання договору про закупівлю, оскільки за неоприлюднення або несвоєчасне оприлюднення відповідної інформації в електронній системі закупівель на уповноважену особу може чекати адміністративна відповідальність.