У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.»
Починаючи з 01.09.2026 підхід до визначення видів закупівель змінено. Законодавець збільшив граничні суми і запровадив диференціацію таких меж залежно від категорії замовника.
Для замовників, визначених пунктами 1–3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вартісні межі збільшено для закупівлі товарів і послуг - з 100 тис. грн до 200 тис. грн, а для закупівлі робіт - залишено на рівні 1,5 млн. грн.
Водночас для замовників, визначених пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону, встановлено значно вищі порогові значення:
- для товарів і послуг - до 1 млн. грн;
- для робіт - до 5 млн. грн.
Згідно описаної ситуації в заявці з 01.09.2026 укладення «прямого» допорогового договору на суму 100 тис. грн є ризикованим для замовника.
Планування закупівель здійснюється виходячи із річної потреби замовника. Якщо річна потреба замовника становить (49+49+100)=198 тис. грн, то відповідно замовник повинен був до 01.09. 2026 здійснити закупівлю на 98 тис. грн шляхом обрання одного із видів закупівель визначених пунктом 10 Особливостей, а не укладенням «прямого» допорогового договору згідно пункту 11 Особливостей.
Укладення з 01.09.2026 року «прямого» допорогового договору на суму 100 тис. грн буде свідчити, що замовник до 31.08.2026 (включно) придбав товар до / без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями, та уклав договір, який передбачає оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 Особливостей).
Відповідно за укладення такого договору:
- частина 3 статті 164-14 КУпАП визначає покарання за придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель у вигляді штрафу у розмірі від 25500 - до 51000 грн на службових (посадових), уповноважених осіб замовника;
- частина 6 статті 164-14 КУпАП визначає покарання за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом у вигляді штрафу у розмірі від 34 000 – до 170 000 грн на керівника замовника.
Тому в даній ситуації вбачається ризикованим для замовника укладення «прямого» допорогового договору на суму 100 тис. грн. з 01.09.2026.
Корисно ознайомитися з матеріалом Збільшено вартісні межі для закупівель товарів, робіт та послуг з 01.09.2026: як це вливає на обрання виду закупівлі та можливі ризики.
Замовник може розглянути варіант здійснення закупівлі як додаткової потреби, але за умови виконання всіх умов застосування визначених абзацом 3 пункту 15 Особливостей. Рекомендуємо ознайомитися з навчанням «Додаткова потреба» на практиці: від обґрунтування до договору та матеріалом Додаткова потреба: як визначати, алгоритм дій та приклади