Закупівля вживаного обладнання

Пункт 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Згідно інформації, яка зазначена у заявці на консультацію замовник має на меті придбати обладнання, яке відноситься до "товару".

Із аналізу наведених норм вбачається, що закупівельне законодавство не виокремлює такі поняття як «новий» та / або «вживаний» товар. Також таких визначень не міститься, зокрема в цивільному законодавстві. Окрім цього, законодавство з публічних закупівель не містить заборон щодо придбання «вживаних» товарів.

Таким чином, можна зробити висновок, що замовники можуть здійснювати закупівлю «вживаних» товарів без жодних обмежень, таким самим способом, як і «нових» товарів.

Тобто здійснюючи закупівлі «вживаних» товарів замовники визначають предмет закупівлі, очікувану вартість предмета закупівлі, обирають вид закупівлі в такому самому порядку, що й для «нових» товарів.

Так, згідно з пунктом 3 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Окрім цього, формувати тендерну документацію замовники повинні у відповідності до приписів пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) та статті 22 Закону.

Щодо визначення очікуваної вартості вживаних товарів. Очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

Очікувана ціна за одиницю - розрахункова ціна одиниці товару із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної ціни податку на додану вартість (ПДВ), інших податків і зборів, а також доставки товару до замовника.

Зазначені визначення віднаходимо в Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020  №275, та застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" і має рекомендаційний характер.

Замовник визначає очікувану вартість під конкретний предмет закупівлі за своєю потребою. Тобто, якщо замовник купує обладнання, яке було вживане, то йому потрібен не якийсь абстрактний товар, а товар із визначеними характеристиками (у певних межах, але  у будь-якому разі не гіршими, ніж визначає внутрішній замовника). Також, замовник розуміє кількість товару, умови його поставки тощо. Всі описані моменти є дуже важливими, адже від них напряму залежить очікувана вартість предмета закупівлі.

Визначення потреби в товарах. Визначення потреби в товарах, роботах, послугах (номенклатура, кількісні та якісні показники тощо) здійснюється на підставі аналізу фактичного використання товарів, робіт та послуг для забезпечення діяльності замовника у минулих періодах та з урахуванням запланованих поточних завдань замовника.

Формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик. До формування опису предмета закупівлі рекомендується залучати відповідних фахівців замовника, які відповідають за подальше використання товарів, робіт та послуг, що будуть закуплені, а у разі відсутності таких фахівців - залучати експертів на договірних засадах.

Визначення предмета закупівлі. Предмет закупівлі визначається відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 No 708 та з урахуванням вимог Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082.

Визначення вимог до умов поставки і оплати. Вимоги до умов поставки і оплати слід встановлювати з урахуванням періоду запланованого використання товарів протягом року, а також з урахуванням фінансових можливостей замовника.

Для визначення очікуваної вживаного обладнання замовник може використати один із методів, які передбачені у Примірній методиці, а саме розрахунок очікуваної вартості товарів методом порівняння ринкових цін. 

Під час збору інформації про ціну слід враховувати, що умови запланованих закупівель (обсяги закупівлі, умови оплати та поставки тощо) мають бути співставні з умовами закупівель, інформація про які міститься у відкритих джерелах та може бути використана для розрахунку очікуваної вартості. Крім того, слід враховувати інші можливі чинники, що впливають на ціну товарів та послуг, як, наприклад, сезонні коливання цін на певні предмети закупівлі.

При даному методі замовник може як здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну, до якої відноситься в тому числі:

• інформація про ціни товарів та послуг, що міститься в мережі Інтернет у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель "Prozorro" та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках; довідкові ціни на товари та послуги, що публікуються в спеціалізованих виданнях, які випускаються в друкованій та електронній формі або розміщуються в мережі Інтернет (у разі їх наявності); біржові котирування світових, регіональних, місцевих та профільних бірж (в разі біржового товару) тощо. 

Іншим же способом буде направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представником та дилерам, постачальникам конкретного товару тощо. Приклад такого запиту доступний на платформі - Запит цінової (комерційної) пропозиції

Після отримання відповідей на запити - визначити очікувану вартість.

Щодо надання порад щодо формування ТД. У даному випадку, як уже було зазначено особливостей щодо формування тендерної документації законодавець не наводить. Замовник має дотримати вимог статей 22 та 23 Закону та положень Особливостей.