Пункт 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) передбачає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
При цьому, Настанова з визначення вартості будівництва (далі - Настанова) визначає, що будівельними роботами – є будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.
Відповідно до пункту 3.2 Настанови кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.
Таким чином, згідно на викладене вбачається, що законодавство передбачає включення до предмета закупівлі робіт – матеріальних ресурсів – устаткування, меблів, інвентарю тощо.
Тобто при закупівлі робіт до предмета закупівлі замовник може включити не лише певний обсяг робіт, а й матеріальні ресурси, як визначають норми Настанови.
Разом з тим, законодавство в тому числі у сфері публічних закупівель не містить заборон здійснювати придбання окремо капітального ремонту, окремо котла.
Щодо визначення очікуваної вартості на підставі комерційних пропозицій
Постановою № 132 абзац 1 пункту 14 Особливостей було доповнено новим реченням: «очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.»
Тож, починаючи з 01.07.2026 очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися в річному плані з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства.
У чому полягає новий підхід до визначення очікуваної вартості предмета закупівлі:
- варто аналізувати комерційні (цінові) пропозиції, приводячи їх до єдиного показника. Такий підхід випливає насамперед із нової редакції абзацу 1 пункту 14 Особливостей. Законодавець прямо встановив, що якщо операція з постачання предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства, очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися саме з урахуванням ПДВ.
Отже, саме очікувана вартість з ПДВ стає тим економічним показником, який замовник повинен визначити до початку закупівлі та на підставі якого приймаються подальші рішення щодо планування закупівлі, вибору виду закупівлі, формування бюджетного призначення та оголошення процедури.
Згідно ситуації, що описана у питанні замовник отримав комерційні (цінові) пропозиції як від платників ПДВ, так і від суб'єктів господарювання, які не є платниками цього податку. Якщо такі пропозиції порівнювати без приведення до єдиного показника, фактично порівнюватимуться різні економічні величини: ціна, яка вже містить ПДВ, та ціна, яка цього податку не містить. Такий підхід не дає можливості об'єктивно визначити середньоринкову вартість предмета закупівлі саме у тому вигляді, у якому її зобов'язує визначати пункт 14 Особливостей, тобто з урахуванням ПДВ.
Крім того, очікувана вартість не є прогнозом ціни конкретного учасника чи конкретного договору. Її призначення полягає у визначенні орієнтовної ринкової вартості предмета закупівлі на момент планування закупівлі та подального обрання виду закупівлі за яким замовник буде придбавати необхідні товари, роботи чи послуги. Саме тому при її розрахунку всі отримані цінові дані повинні бути приведені до однакової бази порівняння.
Інший підхід призводив би до викривлення результатів аналізу ринку. Зокрема, якщо до розрахунку включити пропозицію неплатника ПДВ без урахування суми податку, така пропозиція буде штучно занижувати середній показник очікуваної вартості порівняно з пропозиціями платників ПДВ. При цьому різниця у вартості виникатиме не через нижчу ринкову ціну товару чи послуги, а виключно через різний податковий статус суб'єктів господарювання.
Саме тому для забезпечення об'єктивності та достовірності розрахунку замовник повинен привести всі отримані комерційні (цінові) пропозиції до єдиного показника. Якщо предмет закупівлі відповідно до законодавства підлягає оподаткуванню ПДВ, таким єдиним показником повинна бути ціна з урахуванням ПДВ, незалежно від того, чи є особа, яка надала комерційну пропозицію, платником ПДВ.
Такий підхід також відповідає принципу раціонального та ефективного планування закупівель, оскільки дозволяє визначити реальну очікувану вартість предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 14 Особливостей та уникнути її штучного заниження або завищення.
