- статтю 193 «Розміри ставок податку» (20%, 14%, 7%);
- статтю 196 ПКУ «Операції, що не є об'єктом оподаткування»;
- статтю 197 ПКУ «Операції, звільнені від оподаткування»;
- Перехідні положення ПКУ (розділ XX).
Додатково слід проаналізувати постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлюються тимчасові звільнення від оподаткування ПДВ або запроваджуються податкові пільги, зокрема: постанову Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 996, постанову від 27.12.2022 № 1447 тощо.
Окремо варто звернути увагу на постанову Кабміну від 02.03.2022 № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану».
Другий спосіб – отримання індивідуальної податкової консультації. Даний спосіб застосовується у разі наявності неоднозначного або спірного податкового статусу операції доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.
Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Правила та порядок оформлення індивідуальної податкової консультації розміщено на офіційному вебсайті Державної податкової служби України за посилання.
Третій спосіб (який доцільно застосовувати у поєднанні з першим або другим) — аналіз ринку та / або консультації з учасниками ринку. Такий підхід може бути корисним для попереднього визначення можливого податкового режиму предмета закупівлі, однак отриману інформацію замовнику необхідно додатково перевіряти на відповідність вимогам законодавства, щоб уникнути помилок при визначенні очікуваної вартості.
Отже для правильного визначення податкового статусу предмета закупівлі доцільно застосовувати комплексний підхід, що поєднує аналіз нормативно-правових актів, податкові роз’яснення та аналіз ринку. Це дозволяє мінімізувати ризики помилок при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі.
