1) Для визначення виду закупівлі для авторського та технічного нагляду варто визначити вид предмета закупівлі.
Згідно пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Згідно даної норми видається, що безпосередньо Закон не визначає технічний / авторський нагляд як роботи.
Проте, пункт 27 частини 1 статті 1 Закону визначає, що до робіт також належать «інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».
Тобто в даному випадку технічний / авторський нагляд згідно зазначеної норми, варто вважати роботами, якщо технічний / авторський нагляд - включений до кошторисної вартості робіт та вартість технічного/авторського нагляду не перевищує вартості самих робіт. І відповідно визначати предмет закупівлі авторського/ технічного нагляду в такому випадку слід згідно пункту 4 розділу 1 наказу №708 за об’єктами будівництва.
Натомість якщо зазначених умов не дотримано, технічний/авторський нагляд слід вважати послугами згідно пункту 21 частини 1 статті 1 Закону та визначати предмет закупівлі згідно пункту 3 розділу 1 Порядку №708 за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
2) Існують два протилежні погляди на те, як здійснювати обрання виду закупівлі.
Так, згідно першого погляду вид закупівлі слід обирати з огляду на очікувану вартість самих робіт з будівництва (нове будівництво, капітальний ремонт), розроблення проектно-кошторисної документації, авторського та технічного нагляду, оскільки предмет закупівлі у відповідності до Порядку № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону за об’єктами будівництва.
Тобто сумувати вартість всіх видів робіт за одним об’єктом і тоді визначати вид закупівлі.
Прихильники іншого погляду вважають, що визначати вид закупівлі слід з огляду на очікувану вартість кожного окремо взятого виду робіт, не враховуючи вартість закупівлі капітального ремонту.
Тобто якщо очікувана вартість окремо взятого розроблення проєктної документації на об’єкт будівництва є меншою, ніж порогова вартість (менше 1,5 млн), замовники можуть укласти прямий договір на підставі пункту 11 Особливостей.
Водночас на підтвердження зазначеного погляду можна навести визначення робіт із пункту 27 частини 1 статті 1 Закону, де розглядувані види робіт виділені як самостійні види окремих робіт, тобто розділені комою: розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
В той же час, з огляду на зазначені погляди при визначенні предмета закупівлі доцільно звернутися до практики моніторингу, щоб з’ясувати чи вважають, до прикладу, аудитори порушенням визначення предмета закупівлі у випадку, коли розроблення проєктної документації не додається із самими роботами та авторським та технічним наглядом. Приклади:
Моніторинг № UA-M-2024-02-06-000057, оголошення № UA-2023-12-08-010228-a
Моніторинг № UA-M-2023-10-02-000038, оголошення № UA-2023-08-19-000533-a
Згідно розглянутих моніторингів як бачимо аудитори не вважають укладення «прямого» договору на розроблення проєктної документації у випадку, коли вартість таких робіт не перевищує вартісні межі в 1,5 млн. грн. у відповідності до пункту 11 Особливостей, порушенням пункту 5 Особливостей - придбання замовниками товарів, робіт і послуг до / без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
Тому видається, що з огляду на зазначену практику моніторингу, здійснення закупівлі розроблення проєктної документації шляхом укладення «прямого» договору в разі, якщо вартість такої закупівлі не перевищує вартісні межі в 1,5 млн. грн. на підставі пункту 11 Особливостей, є можливим.
На наш погляд більш аргументованим є саме перший погляд, оскільки згідно з Порядком № 708 предмет закупівлі визначається саме за об’єктом будівництва, а в даному випадку зазначені види робіт стосуються одного об’єкта. Відповідно не врахування загальної вартості робіт за об’єктом може бути трактоване як поділ предмета закупівлі.
Тож замовнику спочатку варто вірно визначити вид предмета закупівлі для авторського та технічного нагляду, а далі обрати вид закупівлі.
Рекомендуємо ознайомитися з матеріалом: Закупівлі будівельних робіт: етапи та який вид закупівлі обрати, Як обрати вид закупівлі при розробленні проєктної документації.
