В яких випадках експертиза проектної документації є обов’язковою?

Згідно з частиною 3 статті 31 Закону не підлягають обов’язковій експертизі проєкти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Водночас частина 4 статті 31 Закону передбачає, що обов’язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об’єктів, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, перевезення небезпечних вантажів, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;

4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, аналогічна норма визначена пунктом 10 Порядку № 560. При цьому, постановою Кабміну від 19.04.2022 № 470 «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» було внесено зміни до Порядку №560 та визначено вищі вартісні межі обов’язковості експертизи проєктної документації: обов'язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об'єктів, що:

• споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, а під час дії воєнного стану - 1 млн. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

Водночас, з огляду на суперечність положень Закону та Порядку №560 в частині обов’язковості проведення експертизи з урахуванням вартісних меж, все ж рекомендуємо керуватися приписами Закону та проводити експертизу, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень.

Отож, згідно даних норм, в обов’язковому порядку експертиза проєктної документації повинна проводитись виключно у вище зазначених випадках.

Детальніше питання експертизи ПДК розглядали тут.

Щодо поняття “позитивний експертний звіт”, то пункт 15 Порядку № 560 визначає, що експертна організація за результатами проведеної експертизи подає її замовникові експертний звіт, складений відповідно до настанов щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво об’єктів (ДСТУ 8907):

позитивний - про відповідність проєкту будівництва вимогам містобудівного законодавства України, будівельних норм, нормативних документів, містобудівній документації, містобудівним умовам і обмеженням (зокрема щодо відповідності містобудівних умов і обмежень містобудівній документації на місцевому рівні, дотримання вимог щодо допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення), технічним умовам та іншим вихідним даним на проектування, законодавству про охорону культурної спадщини, правильність визначення техніко-економічних (технічних) показників, дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.

Щодо поняття “позитивна експертна оцінка”, то у пункті 4.9. ДСТУ 8907:2019 визначено, що за бажанням замовника або проектувальника для підтвердження правильності прийнятих проектних рішень може бути проведено експертизу проектної документації на будівництво об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з: - незначними наслідками (СС1) у цілому, за окремими напрямами, зазначеними в 4.2, та окремими розділами [10] проектної документації на будівництво; - середніми наслідками (СС2) та значними наслідками (СС3) за окремими напрямами, зазначеними в 4.2, та окремими розділами [10] проектної документації на будівництво. У разі такого звернення замовник експертизи та експертна організація повинні укласти договір, умовами якого передбачити, що результатом його виконання має бути експертна оцінка щодо розгляду проектної документації на будівництво (або її окремих розділів) на відповідність чи невідповідність нормативним вимогам за окремими напрямами, зазначеними в 4.2. Експертну оцінку складають у довільній формі.

Відповідно до пункту 11^-1 Постнова №560 за рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у пункті 10 цього Порядку, або окремих розділів проектної документації. Результатом такої експертизи є експертна оцінка, що не є підставою для затвердження проектів будівництва. Дана норма частково дублюється із нормою ДСТУ 8907:2019.