Згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.Водночас однією з передумов здійснення закупівель є визначення очікуваної вартості закупівлі. Зокрема, визначати очікувану вартість закупівлі замовники можуть у відповідності до наказу Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» (далі-наказ №275).
Так, одним із способів визначення очікуваної вартості закупівлі є направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг.
При цьому, цією ж нормою визначено, що для розрахунку очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін рекомендується:
1) привести всі ціни, отримані з вищезазначених джерел інформації, до єдиних умов, враховуючі валюту, умови поставки, умови оплати тощо;
2) з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни.
В разі, якщо після виключення таких цін залишилось менше 3 цінових пропозицій, слід використовувати метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін попередніх закупівель;
3) визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних.
4) визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг.
Разом з тим, варто зазначити, що у випадку, якщо подається комерційна пропозиція від ФОП, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, її слід привести до єдиних умов.
Тобто донарахувати до пропозиції учасника на спрощеній системі суму ПДВ.
Разом з тим, що стосується оголошення закупівлі, зокрема річного плану та оголошення про проведення відкритих торгів, то замовники повинні керуватися приписами, які визначають вимоги щодо здійснення закупівлі.
При цьому, що стосується зазначення в річному плані очікуваної вартості закупівлі, то Постановою Кабміну з від 5 лютого 2026 р. № 132 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» було внесено зміни, які торкнулися порядку зазначення очікуваної вартості закупівлі на різних етапах та видах закупівель.Зокрема, даними змінами абзац перший пункту 14 Постанови №1178 доповнити реченням такого змісту: “Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.”
При цьому, пункт 26 Постанови №1178 доповнено абзацом такого змісту:“Очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається без урахування податку на додану вартість.”.
Таким чином, згідно наведених змін в річному плані замовник повинен зазначати очікувану вартість закупівлі з урахуванням податку на додану вартість, однак в оголошенні про проведення закупівлі зазначається очікувана вартість без ПДВ.
Разом з тим у сфері будівництва після набрання чинності змінами № 6 виникла специфічна ситуація.
Відповідно до положень Податковий кодекс України окремі операції під час виконання робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту можуть бути звільнені від оподаткування ПДВ, тоді як інші складові договірної ціни (наприклад, окремі матеріали або субпідрядні роботи) можуть залишатися об'єктом оподаткування.
На етапі планування закупівлі замовник, як правило, не може достеменно визначити, яку саме частину вартості майбутніх робіт буде звільнено від ПДВ, оскільки це залежить від:
- статусу майбутнього підрядника;
-структури його договірної ціни;
-обсягів матеріальних ресурсів;залучення субпідрядників;
-порядку застосування податкових пільг під час виконання договору.
Саме тому законодавство не містить спеціального механізму визначення очікуваної вартості у подібних випадках.
На нашу думку, у такій ситуації замовнику доцільно виходити з наявної та затвердженої проєктно-кошторисної документації, яка є підставою для планування видатків та визначення очікуваної вартості закупівлі. Якщо кошторисна документація передбачає певний обсяг ПДВ, саме ця сума може бути врахована під час формування річного плану закупівель.
В свою чергу, в разі, якщо певний предмет закупівлі не передбачає ПДВ, зокрема капітальний ремонт, то при зазначенні інформації в річному плані замовник повинен зазначити вартість закупівлі без ПДВ.
Натомість, якщо певні товари, які будуть закуповуватися при здійсненні таких робіт підлягають сплаті ПДВ, замовнику доцільно здійснити окрему закупівлю робіт та капітального ремонту.
Водночас з огляду на відсутність достатнього правового регулювання та певних суперечностей при з'ясованні тєданого питання, доцільно звернутися до профільних органів.
