Під час підготовки тендеру з фізико-хімічних досліджень стічних вод виникла спірна ситуація між УО та внутрішнім замовником стосовно мови викладення назв методик, що зазначаються у ТД у технічній специфікації, щодо можливості використання назв методик, викладених російською мовою.
Позиція внутрішнього замовника полягає в тому, що окремі методики досі застосовуються у російськомовній редакції, а дозвільні та сертифікаційні документи третіх осіб продовжують містити назви методик російською мовою; виключення таких назв або їх переклад у ТД може призвести до обмеження конкуренції та ризику неукладення договору.
Водночас позиція УО ґрунтується на ч. 1 ст. 15 Закону № 922, якою встановлено обов’язок викладення всіх документів, що готуються замовником, українською мовою. З огляду на імперативний характер цієї норми УО виходить з того, що ТД є документом замовника, а використання в ній іншої мови є порушенням Закону № 922, незалежно від вимог іншого галузевого законодавства.
У зв’язку з різними підходами сторін до оцінки правомірності використання російської мови в ТД просимо надати відповіді на такі запитання:
1. Чи є вимога ч. 1 ст. 15 Закону № 922 імперативною та такою, що не допускає винятків?
2. Чи поширюється ця вимога на ТД як документ, що готується замовником?
3. Чи є порушенням Закону № 922 зазначення в ТД назв методик російською мовою?
4. Чи може наявність у дозвільних або сертифікаційних документах третіх осіб назв методик російською мовою бути правовою підставою для використання такої мови в ТД?
5. Чи зобов’язаний замовник дотримуватися мовних вимог Закону № 922 незалежно від ризику обмеження конкуренції або неукладення договору?
6. Чи передбачена адміністративна відповідальність за порушення мовних вимог під час підготовки ТД?
7. Чи наявна практика АМКУ, ДАСУ або судів України з цього питання?
Посилання у вимогах ТД на НПА назва яких звучить російською мовою
Рибак
09.01.2026
Відповідно до частини 9 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедур закупівель/спрощених закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою.
Варта зробити посилання на Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020, відповідно до якого суд виснував: принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Тобто, ЗУ "Про публічні закупівлі" є спеціальним законом, який застосовується замовнику у разі проведення закупівель замовником. Тому, якщо замовник готує ТД, то така документація має складатися українською мовою, у разі якщо під час формування вимог ТД на предмет посилання на НПА або інші ДСТУ/Методики назва яких складена російською мовою, то у такому випадку замовник може вказати назву такого документу українською мовою , а в дужка вказати назву такого документу мовою оригіналу: .........).
Відповідно, документи які будуть надаватися на виконання вимоги ТД, мають містити посилання на назву НПА/ДСТУ або методики, та якщо така назву буде викладена у документі російською мовою, то в такому випадку учасник має надати переклад такого документу.
Щодо розуміння вимога ч. 1 ст. 15 Закону № 922, то у даному випадку дана норма стосується укладання рамкових угод, а саме ч.1 Укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог цієї статті. Тому, так дана норма має імперативний характер так як встановлює вимоги щодо укладання рамкових угод.
Щодо практики ДАСУ, АМКУ чи суду з цього питання. На превеликий жаль, але такої практики, яка б містилася у матеріалах розміщених на платформі немає, тому замовнику потрібно здійснити пошук такої практики самостійно.