Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275 (далі - Примірна методика) має рекомендаційний характер і не є обов’язковою для застосування, а внесені зміни до Особливостей Постановою № 132 змінюють підхід до визначення очікуваної вартості.
Постановою № 132 абзац 1 пункту 14 Особливостей було доповнено новим реченням: «очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.»
Тому рекомендуємо замовникам при розрахунку очікуваної вартості розробити та затвердити власний порядок чи методику її визначення, якою замовник буде керуватися під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та враховувати новий підхід до її визначення.
Тож, починаючи з 01.07.2026 очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися в річному плані з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства.
Найбільш поширеним способом визначення очікуваної вартості є збір комерційних (цінових) пропозицій. Замовник повинен аналізувати комерційні (цінові) пропозиції, приводячи їх до єдиного показника. Такий підхід випливає насамперед із нової редакції абзацу 1 пункту 14 Особливостей. Законодавець прямо встановив, що якщо операція з постачання предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства, очікувана вартість предмета закупівлі повинна визначатися та зазначатися саме з урахуванням ПДВ.
Очікувана вартість з ПДВ стає тим економічним показником, який замовник повинен визначити до початку закупівлі та на підставі якого приймаються подальші рішення щодо планування закупівлі, вибору виду закупівлі, формування бюджетного призначення та оголошення процедури.
Водночас під час аналізу ринку замовник може отримати комерційні (цінові) пропозиції як від платників ПДВ, так і від суб'єктів господарювання, які не є платниками цього податку. Якщо такі пропозиції порівнювати без приведення до єдиного показника, фактично прирівнюватиметься різні економічні величини: ціна, яка вже містить ПДВ, та ціна, яка цього податку не містить. Такий підхід не дає можливості об'єктивно визначити середньоринкову вартість предмета закупівлі саме у тому вигляді, у якому її зобов'язує визначати пункт 14 Особливостей, тобто з урахуванням ПДВ.
Крім того, очікувана вартість не є прогнозом ціни конкретного учасника чи конкретного договору. Її призначення полягає у визначенні орієнтовної ринкової вартості предмета закупівлі на момент планування закупівлі та подального обрання виду закупівлі за яким замовник буде придбавати необхідні товари, роботи чи послуги. Саме тому при її розрахунку всі отримані цінові дані повинні бути приведені до однакової бази порівняння.
Інший підхід призводив би до викривлення результатів аналізу ринку. Зокрема, якщо до розрахунку включити пропозицію неплатника ПДВ без урахування суми податку, така пропозиція буде штучно занижувати середній показник очікуваної вартості порівняно з пропозиціями платників ПДВ. При цьому різниця у вартості виникатиме не через нижчу ринкову ціну товару чи послуги, а виключно через різний податковий статус суб'єктів господарювання.
Для забезпечення об'єктивності та достовірності розрахунку замовник повинен привести всі отримані комерційні (цінові) пропозиції до єдиного показника. Якщо предмет закупівлі відповідно до законодавства підлягає оподаткуванню ПДВ, таким єдиним показником повинна бути ціна з урахуванням ПДВ, незалежно від того, чи є особа, яка надала комерційну пропозицію, платником ПДВ.
Такий підхід також відповідає принципу раціонального та ефективного планування закупівель, оскільки дозволяє визначити реальну очікувану вартість предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 14 Особливостей та уникнути її штучного заниження або завищення.
Отже, якщо предмет закупівлі є об'єктом оподаткування ПДВ, усі комерційні (цінові) пропозиції, що використовуються для визначення очікуваної вартості, доцільно привести до єдиного показника — ціни з ПДВ. Лише за таких умов замовник здійснює розрахунок очікуваної вартості відповідно до вимог законодавства та забезпечує коректність проведеного аналізу ринку.
Тож Варіант 2 вбачається правильним, якщо предмет закупівлі оподатковується:
(457000+481450+375000*1,2)/3=462816,67 грн
Корисно ознайомитися з матеріалом Що врахувати під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі з урахуванням законодавчих змін, зокрема щодо ПДВ
