Чи зобов’язаний замовник дозволяти підпис тендерної пропозиції УЕПом?

згідно з абзацом 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Пункт 31 Особливостей визначає, що тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону.

Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Вимоги щодо подання тендерної пропозиції учасником викладені фактично у двох нормативних актах, а саме:

у нормах статей 12 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та у нормах Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 (надалі – Порядок 1082).

Так, частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (наразі назва Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронній довірчі послуги»).

Отже, положення Закону не містять чіткої вимоги щодо використання КЕПа або УЕПа, а містить відсилочну норму до інших Законів, які регулюють правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов’язки суб’єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

В свою чергу, з огляду на положення Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронній довірчі послуги» та Постанови Кабміну від 12.12.2023 № 1298 «Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів», замовники можуть передбачати вимоги у тендерній документації щодо можливості учасниками використовувати як КЕП так і УЕП (удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).

Таким чином, з огляду на викладене замовнику доцільно внести зміни до тендерної документації, щоб уникнути ймовірного оскарження умов тендерної документації, щодо можливості підписання тендерної пропозиції не тільки КЕП, а й УЕПом.