Чи проводити закупівлю пам’ятки архітектури тільки по відкритих торгах?

Пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Визначаючи предмет закупівлі робіт замовники повинні керуватись пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону та Порядком визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Наказ № 708).

Згідно п.4 Порядку № 708 Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.

Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі-Настанова) визначає, що об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

В свою чергу, ДБН А.2.2-3:2014 містить наступні визначення:

• будівля - штучно створений об’ємний об’єкт, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні, надземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції;
• будинок - різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей;
• споруда - штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей;
• лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Згідно наведених норм, предмет закупівлі робіт визначається виключно за об’єктами будівництва, тобто за кожним окремимбудинком, будівлею, спорудою та лінійним об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

Тобто, якщо замовнику потрібно здійснити капітальний ремонт пам'ятки архітектури (який вважається об'єктом будівництва) вартість якого не перевищуватиме 1,5 млн. грн., замовник повинен визначити предмет закупівлі виключно за цією об'єктом та не сумувати вартість такого предмета закупівлі з іншими видами робіт/послуг то у такому разі закупівля таких робіт буде відбуватися у відповідності до п.11 Особливостей.

Тому, замовнику потрібно з'ясувати чи може замовник вважати проведення капітального ремонту пам'ятки архітектури як проведення капітального ремонту об'єкту будівництва, як що так і вартість таких робіт за об'єктом не перевищує 1,5 млн. грн., то такі закупівлі відбуваються у відповідності до п.11 Особливостей.