Частиною 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (наразі назва Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронній довірчі послуги»). Отже, положення Закону не містять чіткої вимоги щодо використання КЕПа або УЕПа, а містить відсилочну норму до інших Законів, які регулюють правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов’язки суб’єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
В той же час відповідно до норм пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.
Окрім цього пропонуємо звернути увагу на висновки Верховного суду України, відповідно до яких: "Аналіз пункту 3 Порядку № 1082 у системному зв`язку з пунктом 23 частини 1 статті 1, частини 2 статті 18 та пункту 12 частини 2 статті 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги» дає підстави для висновку, що у разі розміщення тендерної документації на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, такі документи повинні бути завірені виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП) посадової особи замовника. Невиконання цієї умови є порушенням вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону."
Відповідно до вищезгаданих норм, законодавець на сьогоднішній день надає право замовнику у вимогах тендерної документації до учасника можливість подання пропозиції, як з накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) так і удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
В той же час судова практика, яка існує на сьогодні, як завжди не має однозначної позиції, тому з метою уникнення суперечливих висновків аудиторів, найбезпечнішим варіантом передбачати замовникам у вимогах тендерної документації використання учасниками лише кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Більш детально дана тематика проаналізована у матеріалі «КЕП чи УЕП: який вид електронного підпису найбезпечніше передбачати у вимогах тендерної документації».
