Чи можна не включати до очікуваної вартості робіт кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням будівельних робіт та кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами?

Нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) та Особливостей не визначено особливостей визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, окрім принципів здійснення публічних закупівель, якими є максимальна економія, ефективність та пропорційність.

В свою чергу, визначаючи очікувану вартість предмета закупівлі, і зокрема робіт, замовники можуть керуватися наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275, яким затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі - Примірна методика).

Так, в пункті 1 Примірної методики визначено, що ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер.

З огляду на зазначене положення Примірної методики не є обов’язковими для використання замовниками. Проте, замовники задля визначення очікуваної вартості предмета закупівлі цілком можуть її використовувати.

Так, одним із методів визначення очікуваної вартості робіт згідно з пунктом 4 розділу 3 Примірної методики – є розрахунок очікуваної вартості робіт.

Разом з тим, зазначений пункт примірної методики містить наступні положення:

визначення очікуваної вартості проектних та проектно-вишукувальних робіт проводиться з урахуванням видів та обсягів робіт, що планується закупити, відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374.

Очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації.

При цьому, варто зазначити, що зазначені норми є застарілими, оскільки на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратили чинність та відповідно на їх зміну були прийняті Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі-Настанова) та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».

Так, в пункті 1.1 визначено, що Ця  Настанова  визначає  основні  правила  застосування  кошторисних  норм та нормативів   з  ціноутворення   у   будівництві  для   визначення   вартості   нового будівництва, реконструкції,  капітального  ремонту  будинків,  будівель  і  споруд  будь-якого призначення,  їх  комплексів   та   частин,   лінійних   об’єктів   інженерно-транспортної інфраструктури(крім  автомобільних  доріг загального користування),  а  також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі –будівництво).

Ця  Настанова  є  обов’язковою  для  визначення  вартості  будівництва  об’єктів,  щоспоруджуються  із  залученням  бюджетних  коштів,  коштів  державних  і  комунальнихпідприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі –державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням іншихджерел фінансування обумовлюється договором.

Згідно з пунктом 2.5 Настанови вартість будівництва визначається:

1)на етапі передпроектних робіт,зокрема при визначенні очікуваної вартості будівництва (в т.ч. у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника) ― шляхом застосування даних щодо вартості об’єктів-аналогів та/або на підставі укрупнених кошторисних норм та/або укрупнених показників вартості будівництва (видів робіт, конструктивних елементів тощо) з приведенням до поточного рівня цін;

2) на етапі проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації;

3)на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною));

4)на стадії проведення взаєморозрахунків —шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.

Пункти 3.1 та 3.2 Настанови передбачають, що кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторськоїкошторисної  документації,  використовується  для  планування  капітальних  вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.

Кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.

 Відповідно до пункту 3.9 Настанови Інвесторська  кошторисна  документація,  складена  на  стадії  П  (затверджувальна частина  стадії  РП),  затверджена  у  складі  проектної  документації,  повинна  достовірно визначати  кошторисну  вартість  об’єкта  будівництва  та давати  можливість  забезпечити реалізацію рішень, що відображені у проектній документації.

Окрім цього, стаття 875 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Таким чином, видається, що визначати очікувану вартість робіт, до прикладу, будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів замовники повинні на підставі проектно-кошторисної документації, зокрема у відповідності до інвесторської кошторисної документації, та яку замовник повинен попередньо закупити (або створити власними силами, в разі наявності відповідних фахівців).

При цьому, щоб визначити очікувану вартість самих робіт замовник із кошторисної вартості об’єкта будівництва, зокрема зі зведеного кошторисного розрахунку, який є частиною інвесторської кошторисної документації, повинен відняти вартість тих робіт/послуг, які ним будуть закуплятись окремими закупівлями, наприклад, авторський, технічний нагляд та таким чином визначити очікувану вартість самих робіт.

1) Щоб визначити чи можна не включати кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням будівельних робіт до очікуваної вартості варто  звернутися до пункту 5.31. Настанови: У  ціні  пропозиції  учасника  процедури  закупівлі  (договірній  ціні) можуть враховуватися кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі:

1)стадії проектування;

3)технічної та технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт;2)виду будівництва;

4)тривалості будівництва;

5)способів фінансування будівництва;

6)виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів.

Зазначені  кошти  враховуються  у  розмірі,  визначеному  на  підставі  обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів.

При цьому:

а)за твердої договірної ціни —в розмірі до 1,5%;

б)за динамічної договірної ціни —не враховується.

Розмір  цих  коштів  залежить  від  повноти  інформації  про  об’єкт  замовлення  та  способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.

Як вбачається згідно аналізу  пункту  5.31. Настанови даний пункт не дозволяє замовнику самостійно визначати чи можна не включати до очікуваної вартості коштів на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням будівельних робіт. Тому якщо кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням будівельних робіт включені до  проектно-кошторисної документації, то необхідно їх включати до очікуваної вартості робіт.

2) Щоб визначити чи можна не включати кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами до очікуваної вартості варто  звернутися до пункту  5.33. Настанови:

У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни незалежно від її виду) можуть враховуватися кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

У разі якщо затвердженою проектною документацією передбачені кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, замовник може враховувати їх в очікуваній вартості та встановлювати вимоги щодо обов’язковості їх передбачення у складі договірної ціни. Порядок використання таких коштів має бути передбачений в проекті договору про закупівлю.

Згідно аналізу цього підпункту вбачається, що замовник може на власний розсуд прийняти рішення включати чи не включати кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами до очікуваної вартості, у разі якщо затвердженою проектною документацією передбачені ці кошти.