Чи можна на виконання Постанови №1512 здійснити аналіз цін на матеріали за прейскурантами виробників або їх представників

Підпункт 1 пункту 1 Постанови №1512 визначає порядок аналізу цін на матресурси до початку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін), а саме: поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін, який здійснюється:

• на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів. Під час проведення аналізу цін враховуються не менш ніж три цінові пропозиції для кожного матеріального ресурсу. У разі коли джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, додатково подається обґрунтування щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією;
• на матеріали, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів та інформації з інших джерел (відкриті веб-ресурси виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів, постачальників будівельної продукції, бази даних цін, друковані інформаційні довідники тощо).

Отже, до початку функціонування бази даних цін (наразі не функціонує) фактично аналіз цін проводиться замовником шляхом збору не менше трьох пропозицій від виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів для кожного матеріального ресурсу. При цьому, якщо таких джерел є менше трьох, замовник повинен сформувати обґрунтування щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією. Проте, жодних вимог до такого обґрунтування Постанова №1512 не містить.

Такий підхід замовник застосовує в разі, якщо сумарна вартість матеріалів становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів.

Натомість, щодо матеріалів сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, обов’язку визначати ціну таких ресурсів на підставі не менше трьох пропозицій, зазначена норма не містить. Щодо таких матеріалів замовник може аналізувати ціни, зокрема, на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників, що відображені у їх прейскурантах.