Контроль публічних закупівель

Законодавцем задля забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, використання бюджетних коштів, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції закріплені норми, які надають окремим державним органам здійснювати контроль у сфері закупівель. І такий контроль, враховуючі надані повноваження  державного органу  може відбуватися на різних стадіях проведення закупівлі, або навіть після її завершення, тому так чи інакше замовник взаємодіє із органами контролю у сфері публічних закупівель. Тож, важливо розуміти хто ці державні органи, якими повноваженнями наділенні щодо контролю закупівель та як має себе поводити замовник з кожним таким органом, детальніше у наведених матеріалах: 

• Контроль публічних закупівель: ДАСУ, АМКУ, Мінекономіки, ДКСУ 
• Алгоритм взаємодії замовника з ДАСУ, АМКУ, ДКСУ та правоохоронними органами 

На сьогоднішній день положеннями Особливостей розширені повноваження аудиторів щодо здійснення моніторингу закупівель. Так, унормовано, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно, моніторингу підлягають фактично ті закупівлі вартість яких перевищує 50 тис. грн., а які це закупівлі та яких висновків приходить ДАСУ за результатами моніторингу таких закупівель замовник може дізнатися із наступних матеріалів:  

• Чи може ДАСУ перевірити «прямий» договір після закінчення строку його дії 
• Які порушення встановлює ДАСУ в «допорогових» закупівлях 
• Практика ДАСУ щодо моніторингу «прямих» договорів про закупівлю, укладених з певним виключним суб’єктом господарювання