Чимала кількість замовників уклали договори про постачання електричної енергії споживачу з умовами, які надають право змінювати ціну за розрахунковий період на початку наступного місяця, до прикладу: «ціна за одиницю Товару, спожитого в розрахунковому періоді, визначається та розраховується після завершення кожного розрахункового періоду відповідно до порядку, визначеного в Додатку № 2 до Договору». Так, на перший погляд такі умови договору є найбільш реальними для визначення ціни одного кіловата електричної енергії, враховуючи що окремі ціни можна перевірити на офіційних сайтах. При цьому, такі умови є більш вигідними для електропостачальників, ніж для самого замовника, так як змінюються щомісячно, єдиний вплив замовника на ситуацію, це у разі якщо зміна ціни відбувається шляхом укладання додаткової угоди не підписати її.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведені умови договору вбачається, що сторони договору фактично під час внесення змін до істотної умови договору – ціни за 1 кВт.год. електричної енергії застосовують норми частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (надалі – ЦКУ). І, постає логічне питання, а чи мають право сторони використовувати згадану норму та чи не ризиковані такі умови для замовника. Що ж відповідь варто шукати у судовій практиці.
Ще у 2018 року у справах щодо спорів, які стосувалися оренди майна Верховний суд висловив свою позицію щодо застосування норм частини 3 статті 631 ЦКУ.
А саме, у справі № 910/21671/17 у постанові від 18.10.2018 року Верховний суд зауважив, що: Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів частини 3 статті 631 ЦКУ до спірних правовідносин Судом відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до статті 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Згідно з частиною 3 статті 631 ЦКУ сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 910/14082/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції у розгляді цієї справи).
Та, у справі № 910/22172/17 Верховний суд у постанові від 26.11.2018 року вказав, що: Відповідно до статті 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно з частиною 3 статті 631 ЦКУ сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 910/14082/17 та у постанові об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17.
Отже, із наведених позиції Верховного суду вбачається, що застосування частини 3 статті 631 ЦКУ є неможливим, оскільки вказаною нормою ЦКУ не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.
Так, щодо наведеної практики можна поміркувати на предмет можливості її застосування судами у справах, які стосуються електричної енергії та зміни ціни, оскільки вищенаведені висновки зроблені у справах, які стосуються оренди майна, а отже не є подібними так як стосуються різних правовідносин.
Водночас, наразі є досить схожі висновки щодо неправомірності зміни ціни за 1 кВт.год. електричної енергії, яка уже поставлена, а саме такі висновки викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та у постанові від 25.11.2025 року по справі № 920/19/24 про те, що постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність Позивача, а й споживалася ним, однак оспорювані Додаткові угоди укладалися з урахуванням вимог частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Що ж для того щоб зрозуміти, яка практика застосування частини 3 статті 631 ЦКУ на сьогодні, то варто аналізувати наявні рішення / постанови судів по справах, які стосуються зміни ціни 1 кВт.год. електричної енергії за періоди постачання, які уже минули.
І такими справами є: рішення Господарського суду Черкаської області № 925/18/26 від 06.04.2026, рішення Господарського суду Дніпропетровської області № 904/861/25 від 03.03.2026, рішення Господарського суду Хмельницької області № 924/1143/24 від 11.02.2026 року та у інших справах: № 924/934/25 від 11.03. 2026 року, 04 лютого 2026 року справа № 903/409/25 від 04.02.2026 року.
У наведених справах суди першої інстанції виснують наступне: Розглядаючи питання можливості підвищення ціни електроенергії, що вже була спожита, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п. 54).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 (провадження № 12-16гс25) зазначила, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 (п. 198).
Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17, від 26.11.2018 у справі № 910/22172/17 дійшов однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування ч. 3 ст. 631 ЦКУ щодо зворотної дії додаткових угод: "Згідно з частиною третьою статті 631 ЦКУ сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 910/14082/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції у розгляді цієї справи)".
Отже, суди першої інстанції фактично цитують висновки Великої палати у справах № 922/2321/22 та, № 920/19/24 та Об’єднаної палати у справах № 910/21671/17, та № 910/22172/17 про неможливість застосування частини 3 статті 631 ЦКУ для зміни ціни 1 кВт. год. за періоди постачання, що минули. Яка ж позиція суддів апеляційних інстанцій?
Із аналізу окремих постанов суду апеляційних інстанцій вбачається, що апеляція підтримує позицію судів першої інстанції що не допускається при зміні ціни за 1 кВт.год. електричної енергії відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України.
У постановах Північно-західного апеляційного господарського суду у справа № 924/934/25 від 11 березня 2026 року та у справі № 924/5/25 від 04 березня 2026 року апеляційний суд зазначив: При цьому, Велика Палата Верховного Судув постанові від 25.11.2025 по справі № 920/19/24 виснувала про те, що внесені Законом № 1530-IX зміни до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, якими у першому реченні слова "підписання договору про закупівлю" замінено словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного", не можуть бути підставою для іншого висновку про застосування цієї норми щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару погодженого сторонами договору про закупівлю, порівняно з тим, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2025 року у справі № 922/2321/22. З огляду на викладене та з урахуванням наведених у цій постанові висновків, Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року в справі № 922/2321/22. При цьому постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність Позивача, а й споживалася ним, однак оспорювані Додаткові угоди укладалися з урахуванням вимог частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, а саме ціна Договору не може змінюватися після передачі продавцем товару у власність покупця, протилежне суперечить вимогам частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Північний апеляційний господарський суд у постанові від 05.03.2026 року у справі № 910/4865/24 виснував, що: «22.11.2023 сторони підписали додаткову угоду № 2, якою змінили вартість електричної енергії, яка вже була продана позивачу-2 та спожита ним у вересні 2023 року. Як виснувала Велика Палата Верховного Суду, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.»
Центральний апеляційний господарський у постановах від 03.02.2026 року у справі № 904/1828/25 та від 10.03.2025 рок у справі 904/1355/24 суд зазначив, що: Розглядаючи питання можливості підвищення ціни електроенергії, що вже була спожита, ВП ВС у Постанові від 24.01.2024 року у справі 922/2321/22 виснував, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Також, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 12.10.2018 року у справі №910/21671/17, №910/22172/17 від 26.11.2018 року дійшла однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування ч. 3 ст.631 Цивільного кодексу України щодо зворотної дії додаткових угод: "Згідно з частиною третьою статті 631 ЦКУ сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносини" (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 року у справі № 910/14082/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції у розгляді цієї справи).
Таким чином, наведені постанови різних судів апеляційної інстанції тієї ж думки, що і суди перших інстанцій про те, що не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди, а саме приписи частини 3 статті 631 ЦКУ та змінювати ціну 1 кВт.год. електричної енергії після її поставки не допускається.
Підсумки
На сьогоднішній день судова практика складається така, що сторони не мають правових підстав застосовувати частину 3 статті 631 ЦКУ у додаткових угодах та змінювати ціни електричної енергії за попередні періоди її постачання.
У разі якщо у договорах про постачання електричної енергії споживачу передбачений формульний метод щомісячного визначення ціни 1 кВт.год. електричної енергії на початку розрахункового періоду за попередній, то у такому разі, як свідчить судова практика відбувається зміна ціни за товар, який уже поставлений та спожитий замовником (переданий у власність замовника), що не допускається враховуючи приписи статті 632 ЦКУ.