Нормами закону чітко розмежовано і обмежено питання закупівель для забезпечення потреб оборони. Разом з тим, існує практика, коли замовник отримує звернення від військових із проханням закупити певні товари. Проблема в тому, що потреба є переважно в товарах, до яких замовник мав би застосувати вимоги по локалізації. Але Особливості містять виключення, при дотримання умов якого замовник може закупити товар без підтвердження ступеню локалізації.

Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом (абзац 1 пункту 3 Особливостей).

Норми пункту 3 Особливостей також визначають, що положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі:

здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача.

Що ж передбачають положення  пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону?