Закупівля технічного нагляду як необхідна умова для проведення будівельних робіт 

З огляду на викладене, видається, що здійснювати технічний нагляд замовники зобов’язані саме під час проведення нового будівництва,  реконструкції,  реставрації, капітального  ремонту  будівель  і  споруд,  а  також технічного переоснащення діючих підприємств. 

Натомість для інших видів робіт/послуг здійснення технічного нагляду не є обов’язковим. 

Водночас чи потрібно проводити технічний нагляд при проведенні поточного ремонту дізнаєтеся в статті «Чи є обов’язок при поточному ремонті здійснювати закупівлю авторського та технічного нагляду». 

Хто може здійснювати технічний нагляд? 

Згідно статті 11 Закону технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. 

Обов’язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень.  

В пунктах 2-4 Постанови № 903 передбачено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних  рішень  та  вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.  

Технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.  

Здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які  виконують роботи на підконтрольних об'єктах  будівництва, що за класом наслідків (відповідальності)  належать до об'єктів із середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками, не допускається. 

У відповідності до даних норм видається, що законодавство покладає на замовника обов’язок здійснювати технічний нагляд. 

При цьому, замовник забезпечити здійснення технічного нагляду може двома способами: 

• здійснювати його самому, якщо наявні відповідні фахівці, зокрема, які мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат; 
• укласти договір підряду на здійснення технічного нагляду, зокрема з урахуванням вимог закупівельного законодавства. 

В свою чергу, законодавство визначає, що здійснювати технічний нагляд можуть не будь-які суб’єкти, а виключно особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат. 

Також укладаючи договір підряду для здійснення технічну нагляду замовникам варто врахувати, що наведені вище норми містять певні обмеження щодо здійснення технічного нагляду певними особами - особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах  будівництва, що за класом наслідків (відповідальності)  належать до об'єктів із середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками. 

Як визначити предмет закупівлі технічного нагляду та який вид закупівлі обрати? 

Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. 

Визначати предмет закупівлі замовники повинні з огляду на положення Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 (далі-Порядок №708). 

При цьому, при визначенні предмета закупівлі насамперед необхідно віднести певний предмет до робіт/послуг, адже від цього залежить, які норми Порядку №708 потрібно застосовувати. 

Так, згідно пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.  

Згідно даної норми видається, що безпосередньо Закон не визначає технічний нагляд як роботи. 

Проте, пункт 27 частини 1 статті 1 Закону визначає, що до робіт також належать «інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт». 

Тобто в даному випадку можна припустити, що технічний нагляд згідно зазначеної норми можна вважати роботами, якщо технічний нагляд - включений до кошторисної вартості робіт та вартість технічного нагляду не перевищує вартості самих робіт. 

Натомість якщо зазначених умов не дотримано, технічний нагляд слід вважати послугами згідно пункту 21 частини 1 статті 1 Закону та визначати предмет закупівлі згідно пункту 3 розділу 1 Порядку №708 за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.  

В свою чергу, пункт 4 розділу 1 Порядку №708 передбачає, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. 

Згідно даної норми, в разі, якщо технічний нагляд буде визначено саме як роботи, такий предмет закупівлі необхідно визначати саме за об’єктом будівництва - будинком, будівлею, спорудою будь-якого призначення, їх комплексом  та частиною, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури. 

Разом з тим, визначення предмета закупівлі технічного нагляду має свої особливості, оскільки за тим самим об’єктом замовник здійснює також інші види робіт. Як визначити предмет закупівлі для технічного нагляду в даному випадку? 

В статті «Закупівлі будівельних робіт: етапи та який вид закупівлі обрати» було визначено, що існують два протилежні погляди на те, як здійснювати обрання виду закупівлі. 

Так, згідно першого погляду вид закупівлі слід обирати з огляду на очікувану вартість самих робіт з будівництва (нове будівництво, капітальний ремонт), розроблення проектно-кошторисної документації, авторського та технічного нагляду, оскільки предмет закупівлі у відповідності до Порядку № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону за об’єктами будівництва. 

Тобто сумувати вартість всіх видів робіт за одним об’єктом. 

Натомість згідно іншого погляду визначати вид закупівлі слід з огляду на очікувану вартість кожного окремо взятого виду робіт, не враховуючи вартість закупівлі капітального ремонту. 

Наприклад, якщо очікувана вартість робіт з технічного нагляду не перевищує вартісні межі, які визначені в пункті 11 Особливостей (1,5 млн.грн.), здійснювати закупівлю можна шляхом укладення «прямого» договору. 

Водночас з огляду на практику моніторингів в частині «не сумування» окремих видів робіт за одним об’єктом, зокрема здійснення технічного нагляду, як приміром моніторинги в закупівлях № UA-2024-03-19-005577-a, UA-2024-03-18-007245-a, які не виявили порушень при обранні виду закупівлі, видається, що визначення предмета закупівлі в такий спосіб є можливим. 

Як визначити очікувану вартість технічного нагляду? 

Важливим етапом для здійснення закупівлі є визначення її очікуваної вартості. Так, Закон не містить норм, які визначають особливості визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Однак замовники визначаючи очікувану вартість предмета закупівлі можуть керуватися положеннями наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275, яким затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, зокрема прибігати до цього наказу замовники можуть при закупівлях послуг. 

Проте, визначення очікуваної вартості в певних предмета закупівель має свої особливості, приміром таким предметом закупівлі є роботи.  

Як уже було з’ясовано вище, в певних випадках, технічний нагляд згідно закупівельного законодавства слід визначати саме як роботи згідно пункту 27 частини 1 статті 1 Закону, зокрема в разі, якщо технічний нагляд включений до кошторисної вартості робіт. 

Тому видається, що витрати на здійснення технічного нагляду мають бути передбачені проектно-кошторисній документації на підставі якої будуть здійснювати будівельні роботи та у відповідності до якої замовники можуть визначити очікувану вартість технічного нагляду. 

Так, в пункті 1 Настанови з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі-Настанова) передбачено, що ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). 

Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). 

Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором. 

Згідно пункту 4.2 Настанови до глави 10 «Утримання служби замовника та інжинірингові послуги» окремими рядками включаються кошти на: 

1. утримання служби замовника в розмірі, який складає до 1 % від підсумку глав 1-9; 
2. здійснення технічного нагляду в розмірі, який складає до 1,5 % від підсумку глав 1-9; 
3. надання послуг інженера-консультанта за договором про надання інженерно-консультаційних послуг в розмірі, який складає до 3 % від підсумку глав 1 - 9. 

Кошти на утримання служби замовника та здійснення технічного нагляду включаються окремими рядками до глави 10 «Утримання служби замовника та інжинірингові послуги». 

Підсумки 

Здійснення технічного нагляду є необхідним видом робіт/послуг при проведенні нового будівництва,  реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств. 

При цьому, при визначенні предмета закупівлі, очікуваної вартості та обранні виду закупівлі при здійсненні технічного нагляду замовникам слід враховувати вимоги законодавчих норм, зокрема з урахуванням того технічний нагляд є послугою чи роботою.