Замовники здійснюючи закупівлі придбають величезну кількість різноманітних предметів закупівель.  

Водночас ті чи інші предмети закупівлі мають певні специфічні особливості, які слід враховувати, зокрема формуючи тендерну документацію, укладаючи договір. Адже не врахування особливостей, зокрема вимог нормативно-правових актів, які регулюють придбання тих чи інших предметів закупівель може призвести до негативних наслідків для замовника – встановлення порушень при проведенні закупівлі, притягнення службових(посадових), уповноважених осіб замовника до адміністративної відповідальності тощо. 

Одним із таких предметів закупівлі, закуповуючи які слід врахувати вимоги спеціального законодавства, є послуги з охорони, особливості закупівлі яких розглядаємо далі. 

Правове регулювання послуг з охорони 

Правове регулювання послуг з охорони здійснюються спеціальними нормативно-правовими актами -  Законом України «Про охоронну діяльність» (далі-Закон про охорону), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності» від 18.11.2015 р. № 960 (далі-Постанова №960). 

Також окремі вимоги до здійснення охоронної діяльності містяться в ДСТУ EN 50518:2019 Центр спостереження та приймання тривожних сповіщень (EN 50518:2019, ІDT) (далі-ДСТУ 50518:2019). 

Так, Закон про охорону визначає організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян. 

В статті 1 Закону про охорону міститься визначення охоронної діяльності - надання послуг з охорони власності та громадян. 

Відповідно до статті 5 Закону про охорону існують наступні види охоронних послуг 

  1. охорона майна громадян; 
  2. охорона майна юридичних осіб; 
  3. охорона фізичних осіб. 

Водночас Постанова №960 встановлює вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності. 

Також в Постанові №960 передбачено, що охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами. 

Як визначити предмет закупівлі послуг з охорони? 

Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. 

Пункт 22 частини 1 статті 1 Закону визначає, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. 

У відповідності до наведених норм послуги з охорони слід відносити саме до предмета закупівель – послуги та з огляду на це визначати предмет закупівлі. 

Відповідно до пункту 3 розділу 1 наказу Мінекономіки №708 від 15.04.2020 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. 

Зокрема, замовники при закупівлі послуг з охорони можуть обрати код ДК 021:2015: 79710000-4 Охоронні послуги. 

Формування тендерної документації при закупівлі послуг з охорони 

Відповідно до абзацу 1 пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. 

Згідно зазначеної норми формуючи тендерну документацію замовник повинен керуватися вимогами статті 22 Закону, а також враховувати положення Особливостей. 

Водночас, окрім норм Особливостей та Закону, формуючи тендерну документацію, замовникам потрібно враховувати специфіку предмета закупівлі. 

При закупівлі послуг з охорони замовникам слід враховувати вимоги вже зазначених нормативно-правових актів – Закону про охорону, Постанови №960 та ДСТУ. 

Так, Закон про охорону визначає вимоги щодо працівників, які можуть бути охоронцями. 

Зокрема, частина 1 статті 11 Закону про охорону визначає, що персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб'єктом господарювання та подали документи, що вони: 

  1. не перебувають на обліку в органах охорони здоров'я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії; 
  2. не мають непогашеної чи незнятої судимості за скоєння умисних кримінальних правопорушень; 
  3. не мають обмежень, встановлених судом щодо виконання покладених на них функціональних обов'язків; 
  4. не мають обмежень за станом здоров'я для виконання функціональних обов'язків; 
  5. зареєстровані за місцем проживання в установленому законодавством порядку. 

Згідно частини 4 статті 11 Закону про охорону персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків повинен мати при собі посвідчення з підписом керівника суб'єкта охоронної діяльності, в якому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, яка належить до персоналу охорони, дата видачі і термін дії посвідчення та міститься фотокартка особи, якій видано посвідчення. 

Окрім цього, вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в охоронній сфері визначені в Постанові №960, які встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності. 

Так, пункт 4 Постанови №960 визначає, що охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами. 

Водночас в Постанові №960 передбачені кадрові вимоги до суб’єктів, які здійснюють охоронну діяльність. 

Зокрема, до штату суб’єкта охоронної діяльності, його філії, іншого відокремленого підрозділу повинен входити фахівець (фахівці) з організації заходів охорони. 

Під час прийняття на роботу фахівець (фахівці) з організації заходів охорони подає (подають) документи, перелічені у пункті 17 цих Ліцензійних умов. 

Зазначений фахівець повинен мати один з таких освітніх та (або) кваліфікаційних рівнів: 

  • вищу освіту і стаж роботи не менше трьох років на посадах офіцерського складу в оперативних і слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, міліції охорони, поліції охорони, СБУ або стаж не менше трьох років на посадах офіцерського складу військовослужбовців Збройних Сил, військових формувань, утворених відповідно до законів, а також на посадах середнього, старшого та вищого начальницького складу правоохоронних органів, або керівного складу відомчої воєнізованої охорони; 
  • вищу освіту і стаж роботи на керівних посадах (директора, заступника директора, керівника філії, іншого відокремленого підрозділу) суб’єкта охоронної діяльності не менше трьох років або стаж не менше трьох років на посадах, відповідальних за напрям охорони;
  • вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю в суб’єкта охоронної діяльності не менше трьох років. 

Охоронники, охоронці повинні входити до штату суб’єкта охоронної діяльності та залежно від об’єкта, що охороняється, відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним наказом Мінпраці від 29 грудня 2004 р. № 336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників». Рівень відповідності кваліфікаційним вимогам документально підтверджується згідно із законодавством. 

Також Постанова №960 визначає технологічні вимоги до охоронної діяльності. 

Так, згідно пункту 19 Постанови №960 у разі використання суб’єктом охоронної діяльності пункту централізованого спостереження він забезпечує: 

  • цілодобовий режим чергування операторів такого пункту; 
  • наявність транспорту реагування; 
  • ведення електронного журналу реєстрації подій (тривога, несправність, відсутність живлення тощо), що передбачає збереження запису про відповідну подію протягом не менш як 30 діб; 
  • наявність резервної персональної електронної обчислюваної машини; 
  • наявність джерела безперебійного резервного живлення. 

Таким чином, формувати тендерну документацію при закупівлі послуг з охорони замовникам потрібно з огляду на норми закупівельного законодавства, а також наведені положення Закону про охорону та Постанови №960. 

Водночас формуючи тендерну документацію замовникам варто враховувати частину 4 статті 22 Закону, яка визначає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, оскільки вимоги тендерної документації при закупівлі послуг з охорони досить часто оскаржуються до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Комісія), практику якої розглянемо далі. 

Коментар: Комісія встановила, що вимога Замовника щодо подання учасниками відомостей про проходження служби у військовому резерві працівників була сформульована не у відповідності до Ліцензійних умов, затверджених Постановою № 960.  

Зокрема, Замовник необґрунтовано звузив перелік документів, які можуть підтверджувати такі відомості (виключивши можливість подання військово-облікового документа, передбаченого Ліцензійними умовами). Через це вимога тендерної документації не узгоджувалася з Постановою №960 та обмежувала учасників. І тому Комісія зобов’язала замовника внести відповідні зміни до тендерної документації для приведення її у відповідність до Постанови № 960. 

Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Коментар: за результатами розгляду скарги Комісія встановила, що вимога Замовника щодо надання учасниками висновку або звіту експерта про доступність приміщення для осіб з інвалідністю не відповідає приписам Постанови № 960.  

Зокрема, Постанова №960 не містять обов’язку отримувати такий експертний висновок, а підтвердження доступності здійснюється шляхом подання відомостей за формою, визначеною Додатком 4. І тому зазначена вимога тендерної документації, на переконання Комісії, є дискримінаційною. 

Таким чином, вбачається, що формувати тендерну документацію, зокрема вимоги до учасників слід з огляду на положення, які містяться в Законі про охорону та Постанові №960, оскільки в разі, будь-яких невідповідностей вимог тендерної документації приписам зазначених нормативно-правових актів, Комісія зобов’язує замовників вносити зміни до тендерної документації. 

Коментар: в даному рішенні Комісія визначила, що вимога тендерної документації щодо надання сертифіката відповідності пункту централізованого спостереження стандарту ДСТУ EN 50518:2019 є законною та обґрунтованою, оскільки дана вимога узгоджувалася із положеннями відповідних нормативно-правових актів, зокрема Постанови №960.  

Тому дане рішення свідчить, що в разі, якщо вимога тендерної документації сформована у відповідності до нормативно-правових актів, які регулюють охоронну діяльність, в скаржників немає шансів на успішне оскарження умов тендерної документації. 

Що врахувати при укладенні договору? 

Завершальним етапом здійснення закупівель є укладення договору. Водночас формуючи проєкт договору замовника потрібно враховувати загальні норми Цивільного кодексу України, керуватися положеннями закупівельного законодавства, а також керуватися нормами спеціального законодавства, зокрема Закону про охорону, який містить певні положення щодо укладення договору при здійсненні охоронної діяльності. 

Так, стаття 8 Закону про охорону визначає, що суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. 

У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань. 

Замовник послуг з охорони майна зобов'язаний надати суб'єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони. 

Підсумки 

  1. Здійснюючи закупівлі послуг з охорони замовникам потрібно керуватися нормами закупівельного законодавства, а також враховувати норми спеціального законодавства, які регулюють охоронну діяльність, зокрема Закону про охорону, Постанови №960, а також ДСТУ 50518:2019. 
  2. Враховувати положення зазначених нормативно-правових актів слід при визначенні предмета закупівлі, формування тендерної документації, а також проєкту договору.