Завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво є експертиза проєктної документації. Водночас законодавство передбачає випадки, в яких необхідно здійснювати експертизу проєктної документації та умови здійснення самої експертизи.
При цьому, задля здійснення розроблення проєктної документації замовникам необхідно провести закупівлю експертизи, якщо замовник обов’язок здійснити експертизу проєктної документації не поклав на проєктувальника, який безпосередньо буде здійснювати розроблення проєктної документації.
Тому сьогодні розглянемо особливості здійснення закупівлі експертизи проєктної документації.
Визначаючи предмет закупівлі експертиза проєктної документації слід насамперед з’ясувати до якого виду предмета закупівлі належить зазначений предмет закупівлі.
Так, згідно пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Згідно пункту 21 частини 1 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
З огляду на наведені норми вбачається, що безпосередньо Закон не визначає експертизу проєктної документації як роботи.
Проте, до робіт Закон відносить в тому числі «інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».
Тобто видається, якщо експертиза проєктної документації є включеною до кошторисної вартості робіт та якщо вартість експертизи не перевищує вартості самих робіт експертизу проєктної документації слід вважати роботами згідно закупівельного законодавства та визначати предмет закупівлі з огляду на приписи Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 (далі-Порядок №708).
Натомість якщо зазначених умов не дотримано - експертизу проєктної документації не включено до кошторисної вартості робіт та/або вартість експертизи перевищує вартість самих робіт експертизу слід вважати послугами і визначати предмет закупівлі у відповідності до пункту 3 розділу 1 Порядку №708 за 4 цифрою Єдиного закупівельного словника.
Водночас, якщо експертиза проєктної документації буде визначена як робота, визначати предмет закупівлі замовнику буде потрібно відповідно до пункту 4 розділу 1 Прядку №708, в якому визначено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Тобто згідно наведеної норми визначати предмет закупівлі замовнику буде необхідно за об’єктом будівництва - будинком, будівлею, спорудою будь-якого призначення, їх комплексом та частиною, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
В свою чергу, при визначенні предмета закупівлі замовники стикаються з питанням, щодо обрання виду закупівлі, адже за тим самим об’єктом замовник здійснює також інші види робіт.
Водночас обирати вид закупівлі замовник можуть з аналогією із закупівлею технічного нагляду про що йшлось в статті «Закупівля технічного нагляду як необхідна умова для проведення будівельних робіт», де зазначалось, що згідно одного погляду необхідно сумувати вартість всіх видів робіт за одним об’єктом, зокрема і здійснення експертизи проєктної документації.
Натомість згідно іншого погляду визначати вид закупівлі слід з огляду на очікувану вартість кожного окремо взятого виду робіт, не враховуючи вартість закупівлі самих робіт з ремонту (капітального ремонту, реконструкції).
Визначення очікуваної вартості експертизи проєктної документації
Для того, щоб здійснити закупівлю, окрім визначення предмета закупівлі, замовнику необхідно визначити очікувану вартість закупівлі.
При цьому, щоб визначити очікувану вартість закупівлі експертизу проєктної документації замовнику необхідно звернутися до Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, затверджену наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова).
Так, в пункті 1.1 Настанови визначено, що ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт, а також експертизи проєктної документації на будівництво.
Ця Настанова застосовується при визначенні вартості проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проєктної документації на будівництво на етапах визначення кошторисної вартості зазначених робіт, ціни пропозиції учасника процедури закупівлі, договірної ціни та при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.
Ця Настанова є обов’язковою для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.
Водночас зазначена Настанова містить розділ 7, в якому визначені вимоги до визначення вартості експертизи проектної документації на будівництво.
Так, в розглядуваній Настанові визначено, що вартість експертизи проектної документації на будівництво визначають з використанням рекомендованих показників, наведених у додатку 6 цієї Настанови, в залежності від кошторисної вартості будівництва, напрямів, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за якими здійснюють експертизу, стадії проектування та класу наслідків (відповідальності) об’єкта з урахуванням положень, викладених в останньому абзаці пункту 2.6 розділу ІІ цієї Настанови.
Базою обчислення вартості експертизи (розрахунковою базою) є сума, яка складається з вартості будівельних робіт за підсумком глав 1 — 9, графа 4 зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва та частки вартості устаткування, визначеної за відсотковим показником, наведеним у колонці 2 таблиці 1 пункту 2.5 розділу ІІ цієї Настанови. Базою для обчислення вартості устаткування слугує вартість устаткування за підсумком глав 1 — 9, графа 5 зведеного кошторисного розрахунку.
Вартість експертизи обчислюється з урахуванням положень пункту 2.10 розділу ІІ цієї Настанови. 7.3. Залежно від напрямів, по яких здійснюється експертиза проектної документації на будівництво, застосовують рекомендовані показники вартості експертизи, наведені у додатку 6 цієї Настанови:
- експертиза за всіма напрямами (з питань міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, правильності визначення кошторисної вартості будівництва) — колонка 3 таблиці;
- експертиза з питань міцності, надійності, довговічності об’єктів будівництва — колонка 4 таблиці;
- експертиза кошторисної частини проектної документації на будівництво — колонка 5 таблиці. 7.4. Показники, наведені у додатку 6 цієї Настанови, встановлено для стадії «Проект» (далі ― П). Для визначення вартості експертизи проектної документації на стадіях проектування ТЕО, ТЕР, ЕП до показників, наведених у додатку 6 цього Порядку, застосовують коефіцієнт 0,6, а на стадії «Робочий проект» (далі ― РП) — 1,1. 7.5.
У разі реалізації проектів будівництва за рахунок недержавних коштів (без залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії), вартість експертизи проектної документації на будівництво визначають з урахуванням положень пункту 2.14 розділу ІІ цього Порядку: 1) для об’єктів невиробничого призначення — виходячи з показників опосередкованої вартості реалізованих проектів будівництва, а у разі їх відсутності — за вартісними показниками об’єктів-аналогів, наявних у базі даних експертної організації; 2) для об’єктів виробничого призначення — виходячи з вартісних показників об’єктів-аналогів, в тому числі наявних у базі даних експертної організації.
Для приведення відсоткових показників, що наведені в додатку 6 цього Порядку, в поточний період, виконується розрахунок коефіцієнту збільшення вартості експертизи відповідно до положень пункту 2.9 розділу ІІ цього Порядку.
Вартість повторної експертизи доопрацьованого проекту, що виконується після отримання негативного звіту за результатами проведеної експертизи, визначається із застосуванням коефіцієнту від 0,1 до 0,7, який встановлюють виходячи з питомої ваги кошторисної вартості робіт зі зміни проектних рішень.
Отож, визначаючи очікувану вартість експертизи проєктної документації замовникам необхідно керуватися зазначеними нормами. Приміром, в разі, наявності відповідних фахівців в замовника, або ж скористатися послугам певного суб’єкта господарювання, зокрема на договірних засадах, здійснивши окрему закупівлю.
Повторна експертиза проєктної документації
Протягом здійснення робіт на певному об’єкті іноді необхідно внести зміни до проєктної документації.
Так, згідно Закону України «Про архітектурну діяльність» внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
Згідно Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.05.11 № 45 коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування.
Пункт 11 Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (далі — Порядок № 560) передбачає, що експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.
Отож, згідно наведених норм, законодавство дозволяє вносити зміни до проєктної документації.
При цьому, після коригування проєктної документації необхідно знову здійснити експертизу проєктної документації, щоправда, в тій частині, яка не відповідає раніше затвердженому проєкту будівництва.
Підсумки
- Експертиза проєктної документації є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво, яка є обов’язковою у випадках, які визначені нормами законодавства.
- Визначати предмет закупівлі експертизи проєктної документації замовники повинні з огляду на приписи законодавства з публічних закупівель, зокрема, експертиза проєктної документації може бути визначена як роботи, та в окремих випадках як послуга.
- Визначаючи очікувану вартість експертизи проєктної документації замовникам потрібно керуватися нормами Настанови.
