Які обґрунтування має готувати закупівельник під час здійснення публічних закупівель

Законодавець після чергових змін до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну № 1178 від 12.10.2022 (далі – Особливості) унормував вимогу до замовника щодо підготовки обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі. Відповідно, такі зміни змусили закупівельників задаватися численними питаннями деякі з яких є: чи має замовник готувати обґрунтування при здійсненні закупівлі за «прямим» договором? коли замовник має готувати та чи його потрібно оприлюднювати? що має бути в обґрунтуванні? І насправді таких запитання значно більше та не один день обговорюється та піднімаються у спільноті закупівельників та перед експертами публічних закупівель. Тому, є необхідність розібратися із питанням «які обґрунтування має готувати закупівельник під час здійснення публічних закупівель?»  

Наразі є два нормативно-правових акти, якими передбачено підготовку замовником «обґрунтування» під час проведення закупівлі замовником, а саме:

• Особливості;

та

• постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання бюджетних коштів» (далі - Постанова № 710).

Які обґрунтування має готувати замовник на виконання вимог Особливостей ?

Особливостями в окремих його пунктах визначенні вимоги для замовника щодо підготовки та оприлюднення обґрунтування. Такі вимоги по змісту Особливостей можна розділити на дві категорії: одна з яких це обґрунтування, які прямо визначена у змісті пункту Особливостей, а друга це обґрунтування, які випливають із змісту норми, але які рекомендуємо готувати замовнику для правомірності дій останнього.