Додаткова потреба: як визначати, алгоритм дій та приклади
Непоодинокі випадки трапляються у замовників, коли виникає додаткова потреба у закупівлі товарів, робіт та послуг, яку замовник не міг передбачити на початку року, тому таким замовникам потрібно зрозуміти що можна вважати додатковою потребою у розумінні Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) та в яких випадках це є новим предметом закупівлі. Цьому питанню й присвячено даний матеріал.
У відповідності до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Детальніше про планування закупівель читайте у статті розміщеній на платформі TNDR. «Планування закупівель за Особливостями».
Абзацом 3 пункту 15 Особливостей визначено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
Умови застосування
Дано норма має п’ять умов застосування, які мають бути виконані одночасно:
- виникла додаткова потреба;
- замовник не міг передбачити таку потребу на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі;
- тотожний предмет закупівлі;
- за таким предметом закупівлі, закупівля вже була здійснена;
- попередня закупівля була здійснена у поточному році.
Умова № 1. Виникла додаткова потреба
Для повного розуміння тлумачення визначення «додаткова потреба» звертаємося до «Словника української мови», адже жоден нормативно-правовий акт такого визначення не містить:
- додатковий - який є додатком до чого-небудь;
- потреба -необхідність у кому -, чому -небудь, що вимагає задоволення; потрібність. Коли є (буде) потреба; У разі потреби - якщо виникає (виникне) необхідність. Те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити.
Тобто, «додатковою потребою» можна вважати «необхідним додатком» у закупівлі товарів, робіт та послуг. Для прикладу:
замовник у січні здійснив закупівлю електричної енергію на обсяг – 128,5 тис. кВт/год. У квітні замовнику передали на баланс додаткову будівлю (рішення від березня місяця), відповідно він має й цю будівлю забезпечити електричною енергією, тому йому необхідно здійснити додаткову закупівлю електричної енергії на обсяг – 87 тис. кВт/год. В даному випадку у замовника виникла додаткова потреба.
Умова № 2. Замовник не міг передбачити таку потребу на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі
Друга умова звужує коло випадків для застосування такої підстави, адже окрім того, що у замовника виникла додаткова потреба, він має розуміти та довести, що він її не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі (положення абзацу 3 пункту 15 Особливостей). Розглянемо на попередньому прикладі:
замовник у січні здійснив закупівлю електричної енергію на обсяг – 128,5 тис. кВт/год. У квітні замовнику передали на баланс додаткову будівлю (рішення від березня місяця), відповідно він має й цю будівлю забезпечити електричною енергією, тому йому необхідно здійснити додаткову закупівлю електричної енергії на обсяг – 87 тис. кВт/год. Враховуючи, що рішення щодо передачі будівлі було прийняте у березні місяці, замовник під час планування закупівлі (наприкінці попереднього року) та під час її проведення (у січні) не міг передбачити відповідну потребу. Тому в даному випадку він може це обґрунтувати та документально підтвердити відповідним рішенням, яке прийнято у березні місяці.
Проте, якби таке рішення про передачу будівлі було прийнято у грудні попереднього року або у січні поточного року, то замовник не зміг би застосувати положення абзацу 3 пункту 15 Особливостей.
Умова № 3. Тотожний предмет закупівлі
Відповідно до Академічний тлумачний словник української мови тотожний - такий самий, однаковий з чимсь, цілком подібний до чогось, схожий один з одним за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом. Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. В свою чергу Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки 15.04.2020 № 708.
Відповідно тотожній предмет закупівлі визначається за своєю суттю та показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Важливо відзначити, що із положень як Закону так й Особливостей випливає, що замовники мають керуватися своєю річною потребою у необхідних обсягах товарів, робіт та послуг. Окрім цього згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Для прикладу:
продовжимо тему із закупівлею електричної енергії закупівлю електричної енергії. Замовник у січні здійснив закупівлю електричної енергію на обсяг – 128,5 тис. кВт/год. У квітні замовнику передали на баланс додаткову будівлю (рішення від березня місяця), відповідно він має й цю будівлю забезпечити електричною енергією, тому йому необхідно здійснити додаткову закупівлю електричної енергії на обсяг – 87 тис. кВт/год. В даному випадку замовник може вважати це додатковою потребою, адже він вже здійснив закупівлю за тотожнім предметом закупівлі - 09310000-5 Електрична енергія.
Умова № 4. За таким предметом закупівлі, закупівля вже була здійснена
Не менш важливою умовою є попереднє проведення закупівлі за тотожним предметом закупівлі. Тобто замовник має право застосувати положення абзацу 3 пункту 15 Особливостей за умови попереднього проведення публічної закупівлі за тим самим предметом закупівлі. Для прикладу:
замовником у січні місяці закуплено бензин А-95 з обсягом 100 тис. л. У червні місяці замовнику було передано на баланс додатковий автомобіль, тому постає необхідність дозакупити бензин А-95 у обсязі 27 тис. л.
Так як замовник здійснював закупівлі тотожного предмета закупівлі у січні, він має право застосувати норму визначену абзацом 3 пункту 15 Особливостей.
Розглянемо ще один приклад:
замовником заплановано здійснення закупівлі бензину А-95 в обсязі 100 тис. л., яка станом на кінець січня не проведена. На початку лютого у замовника з’явилася додаткова потребу у бензині А-95 в обсязі 34 тис. л. у зв’язку з передачею на баланс додаткового автомобіля.
Тож в даному випадку замовник не може вважати додатковий обсяг новим предметом закупівлі, а має обирати вид закупівлі з урахування річної та додаткової потреби.
Умова № 5. Попередня закупівля була здійснена у поточному році
Останньою умовою застосування положень абзацу 3 пункту 15 Особливостей є здійснення закупівлі у поточному році. Зверніть увагу, що не на потребу поточного року, адже зазвичай замовники здійснюють закупівлю на потребу поточного року у попередньому, а саме: у поточному році. Тому провівши закупівлю, наприклад на потребу 2023 року у грудні 2022 року, замовник не зможе вважати новим предметом закупівлі та відповідно керуватися очікуваною вартістю додаткової потреби у такому випадку. Для прикладу:
у грудні 2022 року замовником здійснено закупівлю електричної енергію на обсяг – 128,5 тис. кВт/год. У березні замовнику передали на баланс додаткову будівлю (рішення від березня місяця), відповідно він має й цю будівлю забезпечити електричною енергією, тому йому необхідно здійснити додаткову закупівлю електричної енергії на обсяг – 87 тис. кВт/год. Але під час визначення виду закупівлі він має враховувати річний обсяг закупівлі та не може вважати додаткову потребу, так званим, новим предметом закупівлі, адже у поточному році він не проводив закупівлю за тотожним предметом.
пов'язані статті
12 лют.
Як сформувати обґрунтування технічних та якісних характеристик, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі10 лют.
Дорожня карта закупівельника для проведення запиту пропозицій постачальників з контрольними точками (якщо вартість предмета закупівлі на рік ≥ 100 тис. грн.)05 лют.
Пакет прикладів документів для закупівлі додаткової потреби02 лют.
[онлайн 23-25 квітня] Підвищення кваліфікації уповноважених осіб: практикум30 січ.
Чи потрібно під час оприлюднення річного плану або змін до нього в ЕСЗ зазначати номенклатурні позиції предмета закупівлі