Статті

Як визначити очікувану вартість робіт

1
382

Абзац 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначає, що замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Визначати предмет закупівлі, зокрема роботи замовники повинні у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020.

Більше про визначення предмета закупівлі робіт читайте в статті «Особливості визначення предмета закупівлі робіт».

При цьому, необхідною передумовою здійснення закупівлі робіт, окрім визначення предмета закупівлі, є визначення очікуваної вартості робіт. Тому далі розберемося із тим, що замовникам варто врахувати при визначенні очікуваної вартості робіт.

Положення наказу Мінекономіки №275

Нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) та Особливостей не визначено особливостей визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, окрім принципів здійснення публічних закупівель, якими є максимальна економія, ефективність та пропорційність.

В свою чергу, визначаючи очікувану вартість предмета закупівлі, і зокрема робіт, замовники можуть керуватися наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275, яким затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі - Примірна методика).

Так, в пункті 1 Примірної методики визначено, що ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі - Закон) та має рекомендаційний характер.

З огляду на зазначене положення Примірної методики не є обов’язковими для використання замовниками. Проте, замовники задля визначення очікуваної вартості предмета закупівлі цілком можуть її використовувати.

Так, одним із методів визначення очікуваної вартості робіт згідно з пунктом 4 розділу 3 Примірної методики – є розрахунок очікуваної вартості робіт.

Разом з тим, зазначений пункт примірної методики містить наступні положення:

визначення очікуваної вартості проектних та проектно-вишукувальних робіт проводиться з урахуванням видів та обсягів робіт, що планується закупити, відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374.

Очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації.

При цьому, варто зазначити, що зазначені норми є застарілими, оскільки на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратили чинність та відповідно на їх зміну були прийняті Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі-Настанова) та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».

Так, в пункті 1.1 визначено, що Ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво).

Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

Згідно з пунктом 2.5 Настанови вартість будівництва визначається:

1) на стадії проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації;

2) на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною));

3) на стадії проведення взаєморозрахунків — шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.

Пункти 3.1 та 3.2 Настанови передбачають, що кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.

Кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.

Відповідно до пункту 3.9 Настанови інвесторська кошторисна документація, складена на стадії П (затверджувальна частина стадії РП), затверджена у складі проектної документації, повинна достовірно визначати кошторисну вартість об’єкта будівництва та давати можливість забезпечити реалізацію рішень, що відображені у проектній документації.

Окрім цього, стаття 875 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Таким чином, видається, що визначати очікувану вартість робіт, до прикладу, будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів замовники повинні на підставі проектно-кошторисної документації, зокрема у відповідності до інвесторської кошторисної документації, та яку замовник повинен попередньо закупити (або створити власними силами, в разі наявності відповідних фахівців).

При цьому, щоб визначити очікувану вартість самих робіт замовник із кошторисної вартості об’єкта будівництва, зокрема зі зведеного кошторисного розрахунку, який є частиною інвесторської кошторисної документації, повинен відняти вартість тих робіт/послуг, які ним будуть закуплятись окремими закупівлями, наприклад, авторський, технічний нагляд та таким чином визначити очікувану вартість самих робіт.

#закупівля робіт#очікувана вартість#планування закупівель#спеціальні закупівлі

пов'язані статті

Публічна офертаПолітика конфіденційностіДля авторівКонтакти

© 2024 TNDR. Освітня платформа у сфері публічних (державних) закупівель. ТНДР.

Visa & Mastercard