Статті

Особливості визначення предмета закупівлі робіт

4
208

Визначення предмета закупівлі є необхідною передумовою здійснення будь-якої закупівлі. Одним із предметів закупівель, який має певні особливості при визначенні предмета закупівлі та викликає чимало питань при здійсненні закупівлі є роботи, зокрема реконструкція, капітальний ремонт, реставрація існуючих об’єктів та інші види робіт.

Тому сьогодні з’ясуємо особливості визначення предмета закупівлі робіт.

Що таке роботи?

Пункт 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) передбачає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Водночас згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

У відповідності до даних норм роботами слід вважати саме ті види робіт, які визначені в пункті 27 частини 1 статті 1 Закону. Наприклад, окремим видом робіт може бути будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів та інші види робіт.

Окрім цього, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014) містить визначення окремих видів робіт.

Так, згідно з пунктом 3.7 ДБН А.2.2-3:2014 капітальний ремонт – це сукупність робіт на об'єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, що передбачають:

  • втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, у інженерні системи загального користування у зв'язку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням та/або з метою покращення їх експлуатаційних показників (за необхідності), у тому числі з метою термомодернізації;
  • дооснащення, заміну виробничого устатковання та технічного обладнання, що є стаціонарно змонтованим та призначеним для застосування протягом тривалого часу у будівлях та спорудах (за умови зміни навантажень на існуючі несучі та/або огороцджувальні конструкції та/або схем їх прикладання);
  • благоустрій території, у тому числі щодо забезпечення доступності для маломобільних груп населення.

Пункт 3.11 ДБН А.2.2-3:2014 передбачає, що нове будівництво - зведення будівель та споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення.

У відповідності до пункту 3.21 11 ДБН А.2.2-3:2014 реконструкція – це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Також якщо поглянути на визначення робіт, яке наводилось вище, помічаємо, що в ньому міститься такий вид робіт як «супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».

Проте, визначаючи такий вид робіт, варто звернути увагу, що обов’язковою умовою віднесення зазначеного виду послуг до робіт є те, що такі послуги мають бути супровідними до робіт, а також такі види послуг мають бути включені до кошторисної вартості робіт та їхня вартість не перевищує вартості самих робіт.

При цьому, більше дізнатися про зазначені види робіт можна в статті «Супровідні роботам послуги: як визначити предмет закупівлі?».

Окрім цього, визначаючи належність тих чи інших видів робіт/послуг, які потрібно здійснити в лікарнях, навчальних закладах, адміністративних будинках, до прикладу, до капітального ремонту замовники можуть керуватися наказом наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 10.08.2004 № 150, в якому визначено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Так, в даному наказі містяться наступні види робіт, які слід відносити до капітального ремонту:

2.3. Фасади будівель:

2.3.1. Відновлення зовнішньої штукатурки з подальшим фарбуванням фасадів будівель.

2.3.2. Відновлення лицювальних плиток фасаду будівлі із заміною окремих плиток новими або обштукатурювання цих місць з подальшим фарбуванням під колір лицювальних плит.

2.3.3. Відновлення та переробка тяг карнизів, поясків, сандриків та інших виступних частин фасаду будівлі.

2.3.4. Суцільна заміна та встановлення водостічних труб, а також усіх зовнішніх металевих та цементних покриттів на виступних частинах фасаду будівлі.

2.3.5. Суцільне фарбування фасаду будівлі стійкими фарбами.

2.3.6. Заміна або улаштування нових ґрат та огорож на дахах і балконах будівель.

Аналогічним способом замовники можуть використовувати наказ Держкомітету з питань житлово-комунального господарства №154 від 23.09.2003 «Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів» при потребі здійснити ремонт об’єктів благоустрою в частині визначення належності робіт до капітального ремонту.

Водночас, що стосується автомобільних доріг загального користування визначаючи перелік робіт з капітального ремонту, то замовникам слід керуватися ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», який 01.01.2022 набув чинності.

Як визначити предмет закупівлі роботи?

Визначаючи особливості визначення предмета закупівлі робіт слід знову звернутися до визначення предмета закупівлі, яке наведено в пункті 22 частини 1 статті 1 Закону та яке передбачає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Також варто звернутися до пункту 4 розділу 1 Правил визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки №708 від 15.04.2020 (далі-Порядок 708) в якому передбачено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.

Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі-Настанова) визначає, що об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

В свою чергу, ДБН А.2.2-3:2014 містить наступні визначення:

  • будівля - штучно створений об’ємний об’єкт, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні, надземні або підземні приміщення, призначені  для  життєдіяльності людей та виробництва продукції;
  • будинок - різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей;
  • споруда - штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей;
  • лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних  засобів,  вантажів,  переміщення  рідких  та  газоподібних  продуктів,  передачі електроенергії тощо.

Згідно наведених норм, предмет закупівлі робіт визначається виключно за об’єктами будівництва, тобто за кожним окремимбудинком, будівлею, спорудою та лінійним об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

Тобто, якщо замовнику потрібно здійснити капітальний ремонт в певній будівлі вартість якого становитиме 1,2 млн. грн., замовник повинен визначити предмет закупівлі виключно за цією будівлею та не сумувати вартість такого предмета закупівлі з іншими видами робіт/послуг, якщо, до прикладу, замовник протягом року здійснюватиме закупівлі за тим самим кодом Єдиного закупівельного словника, оскільки предмет закупівлі робіт згідно з пунктом 4 розділу 1 Порядку №708 визначається виключно за певною будівлею.

Обрання коду ДК при закупівлі робіт

Визначаючи предмет закупівлі та оприлюднюючи закупівлю замовник повинен обрати код Єдиного закупівельного словника. Водночас, якщо звернутися до Порядку № 708, то цей Порядок не визначає окремих правил, щодо обрання коду Єдиного закупівельного словника при визначенні предмета закупівлі робіт.

Однак в цьому випадку потрібно звернутися до Порядку розміщення інформації  про публічні закупівлі, який затверджений наказом Мінекономіки 11.06.2020  № 1082 (далі – Порядок №1082).

Так, пункт 12 Порядку №1082 визначає, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо:

  • назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);
  • коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.

Також згідно з пунктом 13 Порядку №1082 крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:

  • коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі – роботи.

Тому визначаючи предмет закупівлі робіт та оголошуючи закупівлю замовник повинен обрати код Єдиного закупівельного словника в межах другої - п’ятої цифр.

Наприклад, здійснюючи закупівлю капітального ремонту замовник може обрати код ДК: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт.

(Не) можливість закупівлі матеріалів для здійснення робіт окремою закупівлею

Визначаючи можливість здійснення закупівлі матеріалів для проведення робіт звернемося до пункту 4.2 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об'єктів від 16.05.2011 № 45, в якому визначено, що у завданні на проєктування можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів).

Окрім цього, Настанова визначає, що матеріально-технічні ресурси – це сукупність матеріальних ресурсів (матеріалів, виробів і комплектів) та технічних ресурсів (будівельних машин та механізмів), які необхідні для виконання будівельних робіт.

Пункт 2.1 Настанови передбачає, що система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Згідно з пунктом 3.6 Настанови в інвесторській кошторисній документації зазначається дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси.

Також відповідно до пункту 3.11 Настанови локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси за формами, наведеними в додатках 1, 2 та 3 цієї Настанови.

Пункт 3.12 Настанови передбачає, що прямі витрати враховують у своєму складі вартість матеріалів, виробів і комплектів, заробітну плату робітників-будівельників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів.

Тому з огляду на дані норми можна зробити висновок, що роботи можуть включати в себе й витратні матеріали. Тобто замовник при закупівлі робіт може закупляти матеріали (супутні товари), зокрема на підставі проєктної документації, в якій передбачається наявність певних матеріалів.

Водночас варто зазначити, що здійснювати закупівлю матеріалів окремою закупівлею норми Настанови, ДБН А.2.2-3:2014 або ж інший нормативний документ не забороняє. Проте, виокремити такі матеріали з проєктної документації замовнику буде доволі непросто, тому доцільніше буде здійснювати закупівлю робіт із матеріали (супутніми товарами).

В свою чергу, якщо замовник все ж вирішив здійснювати закупівлю матеріалів окремою закупівлею, замовнику визначаючи предмет закупівлі робіт все ж доцільно сумувати вартість таких матеріалів із самими роботами, щоб уникнути порушення пункту 6 Особливостей - замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.

Окрім цього, замовнику, який здійснив закупівлю матеріалів окремою закупівлею, при закупівлі робіт потрібно зазначити в тендерній документації про здійснення робіт із матеріалів замовника, які будуть передані підряднику перед здійсненням робіт.

Підсумки

  1. Закупівельне законодавство визначає, що роботами є розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
  2. Предмет закупівлі робіт визначається виключно за об’єктами будівництва, тобто за кожним окремимбудинком, будівлею, спорудою та лінійним об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.
  3. У відповідності до положень нормативних актів роботи можуть включати в себе й витратні матеріали (супутні товари). Водночас замовники можуть здійснювати закупівлю матеріалів окремою закупівлею, адже  норми Настанови, ДБН А.2.2-3:2014 або ж інший нормативний документ не забороняє здійснювати такі закупівлі.

пов'язані статті

Публічна офертаПолітика конфіденційностіДля авторівКонтакти

© 2024 TNDR. Освітня платформа у сфері публічних (державних) закупівель. ТНДР.

Visa & Mastercard