Укладення прямого договору про закупівлю для будівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів згідно Особливостей

Відповідно до абзацу 4 підпункту 3 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу для закупівлі товару у випадку, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для будівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів.

Дана норма для укладення прямого договору про закупівлю нам відома з постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169, однак в Особливостях зазначена норма зазнала певних змін.

Визначення об’єктів щодо яких здійснюється закупівля

Поняття захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів визначені Кодексом цивільного захисту (далі – Кодекс). Так, частиною 2 статті 32 Кодексу передбачено, що захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Відповідно до частини 2 Кодексу захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Згідно з частиною 1 статті 32 Кодексу до захисних споруд цивільного захисту належать:

1. сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
2. протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Частина 2 статті 32 Кодексу передбачає, що для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі / споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

Також частина 2 статті 32 Кодексу виділяє найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Натомість визначення поняття «найпростіших споруд» Кодекс не містить. Тому тут можна припустити, що законодавець відніс сюди всі інші види споруд, які не передбачені Кодексом, однак можуть використовуватись як засіб колективного захисту.

Відповідно до пункту 4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабміну від 10.03.2017 № 138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Також важливо відмітити, що частиною 11 статтею 32 Кодексу передбачено, що з моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до закону.

Тому у випадку, коли такі споруди втратили статус захисної споруди цивільного захисту у замовників відсутні підстави для укладення прямого договору про закупівлю згідно пункту 13 Особливостей.

Хто може бути замовником згідно даної підстави для укладення прямого договору про закупівлю?

Статтею 32 Кодексу визначено, що Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Проектування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно зазначені суб’єкти є замовниками, які можуть здійснювати закупівлі у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей.

Визначення предмета закупівлі

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» визначено, що утриманням захисних споруд є комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Підпункт 3 пункту 13 Особливостей передбачає, що публічні закупівлі здійснюються для будівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів.

Відповідно замовники можуть здійснювати дані види закупівель, які далі розглянемо детальніше.

Будівництво. У вітчизняному законодавстві не міститься визначення поняття будівництво.Однак Закон України «Про архітектурну діяльність» виділяє кілька складників будівництва:  

• нове  будівництво;
• реконструкція;
• реставрація;
• капітальний ремонт.

Також постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» визначає будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Окрім цього, Міністерство розвитку громад та територій України, що є правонаступником Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) в Листі від 28.02.2012 № 7/15-3141 «Щодо надання роз`яснень» зазначило, що будівництво - це процес спорудження будівель і споруд, що полягає у створенні нових підприємств, здійснення реконструкції, розширення і технічного переозброєння діючих підприємств та інших об'єктів виробничої і невиробничої сфери, це діяльність, яка включає прогнозування, наукові дослідження, планування, проектування, спорудження об'єктів містобудування, впорядкування територій, розширення, технічне переобладнання підприємств та забезпечує зведення, реконструкцію житлових, громадських і виробничих будівель, споруд, створює базу для розвитку всіх інших галузей.

Реставрація. У відповідності до пункту 3.21 державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163 реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та / або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Капітальний ремонт. Капітальний ремонт – це сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності) (пункт 3.7 державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163).

Поточний ремонт. Дану норму доповненоможливістю закупівліпослуг зпоточного ремонту. У відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» поточний ремонт є послугою. Водночас вітчизняне законодавство не містить визначення поточного ремонту.Однак Міністерство регіонального розвитку та будівництва в листі 15.07.2009 № 9/9-1056 визначило поточний ремонт як комплекс ремонтно-будівельних робіт, який  передбачає  систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу  конструкцій   і  інженерного   обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному  ремонту,  комплекс  робіт  поточного  ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну  експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Облаштування. Найбільшпроблемним призастосуванні даної норми є трактування поняття «облаштування», якого законодавство не містить. Відповідно до Словника української мови облаштування – це те саме, що обладнувати. Натомість обладнувати:

• споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети;
• готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням;
• ставити, припасовувати до чого-небудь певний пристрій, механізм і т. ін.

Водночас враховуючи дане пояснення поняття облаштування та норми наказу Міністерства внутрішніх справ 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», де визначені вимоги щодо того, чим повинні забезпечуватись найпростіші укриття, можна припустити, що облаштуванням в даному випадку можна вважати забезпечення захисних споруд наступними предметами:

• місцями для сидіння (лежання) - лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо;
• ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
• контейнерами для зберігання продуктів харчування;
• виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
• резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
• первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
• засобами надання медичної допомоги;
• засобами зв’язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
• шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).

За змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд. Відповідно замовники можуть здійснювати закупівлі для облаштування захисних споруд цивільного захисту, зокрема здійснюючи закупівлі зазначених товарів.

Підсумки

1. Здійснюючи закупівлю для будівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів замовники можуть виключно у випадку, коли такі споруди належать до фонду споруд цивільного захисту.
2. Проводити закупівлю у відповідності до розглядуваної підстави для укладенні прямого договору про закупівлю можуть власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають споруди цивільного захисту.
3. Документальним підтвердження застосування даного виключення може бути:

• документ, який підтверджує включення захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів до Фонду захисних споруд цивільного захисту;
• документ, згідно з яким визначено кількість або обсяги необхідних товарів, робіт та послуг, наприклад, проєктна документація або дефектний акт тощо;
• документ, який підтверджує необхідність закупівлі товарів, робіт та послуг длябудівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів.