Під час здійснення закупівель замовники використовують як типові так і примірні договори. Тож для більшого розуміння, що вони собою представляють слід з’ясувати їхні особливості та в чому полягає їх різниця.
Що таке типовий та примірний договір?
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини 1 статті Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)).
Пунктом 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 2-5, 7-9 статті 41 Закону, та цих особливостей.
Частина 1 статті 626 ЦКУ Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦКУ).
В свою чергу частина 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) встановлює, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори (частина 2 стаття 179 ГКУ).
Частина 4 статті 179 ГКУ визначає, що при укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина 3 стаття 184 ГКУ).
Виходячи із вище викладеного можемо зробити висновок, що:
- типовий договір – це договір, від змісту якого сторони не можуть відступати, але мають право конкретизувати його умови;
- примірний договір – це договір, зміст якого сторони можуть доповнити та в якому за взаємною згодою сторін можна змінити окремі умови, якщо інше не визначено нормативно-правовими актами.
Що спільне та відмінне в типовому та примірному договорі
Розглянемо спочатку, що мають спільне типовий та примірний договір:
- розробляються суб’єктами владних повноважень;
- їхньою метою є спрощення процесу укладення договорів в тій чи іншій сфері та захисту інтересів держави;
- укладення таких договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 ГКУ та шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 ГКУ.
Що мають відмінне типовий та примірний договір розглянемо в вигляді порівняльної таблиці:
| Типовий договір | Примірний договір | |
| Обов’язковість використання | є обов’язковим для використання | є рекомендованим та не є обов’язковим для використання |
| Зміст договору | від змісту договору не можна відступати | зміст договору можна доповнити |
| Умови договору | сторони мають право конкретизувати його умови | сторони за взаємною згодою можуть змінювати окремі умови |
Що таке конкретизація умов типового договору та як її оформити?
Для початку варто розібратися у чому різниця між конкретизацією та зміною умов договору. Так, Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 27.11.2024, справа № 910/17027/23 зазначив наступне:
“Типовий договір у розумінні статей 179, 184 Господарського кодексу України не є ні нормативним актом, ні самостійним укладеним договором. Натомість він становить собою сукупність істотних умов, які уповноважений орган визначає як такі, що є обов`язковими при укладенні сторонами договору відповідного типу, однак такі умови можуть бути конкретизовані, що є невід`ємним правом сторін при встановленні, зміні або припиненні їх взаємних прав та обов`язків.
Таким чином, законодавство України чітко унормовує можливість конкретизації умов Типового договору. Це положення не потребує додаткового тлумачення чи роз`яснення, оскільки його застосування залежить від конкретних обставин спору та характеру спірних правовідносин.
Водночас Суд звертає увагу, що поняття конкретизації істотних умов Типового договору не охоплює зміну таких умов, якщо це суперечить меті чи суті Типового договору.
Конкретизація умов договору полягає у деталізації положень Типового договору без зміни їх правової природи. Зміст конкретизації зводиться до адаптації загальних умов до конкретної ситуації, залишаючи незмінними принципові положення, визначені Типовим договором. Натомість Зміна умов договору передбачає коригування істотних умов договору, які впливають на його зміст чи основні зобов`язання сторін. Тобто, конкретизація залишається у межах дозволеного сторонам правового регулювання та узгоджується з суттю Типового договору, тоді як зміна умов може суперечити його суті або виходити за межі закону”.
Таким чином, конкретизація умов типового договору передбачає в собі уточнення (деталізацію) умов договору до конкретної ситуації, яке не повинно призвести до зміни таких умов.
Як же замовнику оформити конкретизацію умов договору, адже в свої діяльності під час здійснення закупівель комунальних послуг замовникам доводиться працювати з типовими договорами, які не містять важливих для замовника умов (предмета закупівлі, строків поставки, вартості тощо), так і не враховують вимог Закону з урахуванням Особливостей.
Замовник з постачальником може уточнити (конкретизувати) умови типового договору шляхом формування до типового договору додатку «Уточнення істотних умов закупівлі», в якому сторони договору і будуть уточнювати його умови. Такий додаток до типового договору буде його невід’ємною частиною.
Давайте розглянемо приклад уточнення умови типового договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії щодо загальної вартості послуг, яка потребує уточнення.
Умова типового договору щодо загальної вартості послуг:
«19. Плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
20. Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу
становить _______ гривень за ____________, а за умови встановлення двоставкового тарифу:
_______ гривень за ____________ - умовно-змінна частина тарифу;
_______ гривень за ____________ - умовно-постійна частина тарифу.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов’язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.»
Як бачимо умови договору не містять чітко визначеної сторонами загальної вартості послуги, яка згідно Цивільного та Господарського кодексу України є істотною умовою договору, тому замовнику варто конкретизувати її, це в свою чергу не призведе до зміни умов такого договору, адже сторони договору не вносять до загальної вартості послуги зміни, а деталізують її.
Наприклад в додатку «Уточнення істотних умов закупівлі» можна уточнити загальну вартість послуги таким чином:
«7.Тарифи на послуги з теплопостачання встановлюються уповноваженими законом органом ___________ відповідно до закону та визначені у пункті _____ договору.
Вартість договору з урахуванням обсягу послуг становить ___ гривень __ коп. з урахуванням податку на додану вартість (_____________________ гривень __ коп. /словами/).
Розміру плати за абонентське обслуговування за період надання * ___ гривень __ коп. з урахуванням податку на додану вартість (_____________________ гривень __ коп. /словами/).
Усього вартість послуг з постачання теплової енергії становить ___ гривень __ коп. з урахуванням податку на додану вартість (_____________________ гривень __ коп. /словами/).»
Приклад додатку «Уточнення істотних умов закупівлі» до типового договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії з іншими прикладами додатків до інших типових договорів можна знайти в матеріалі Приклад листа до монополіста для уточнення умов типового договору на закупівлю комунальних послуг.
Підсумки
Як бачимо використання примірного договору не є обов’язковим для суб'єктів господарювання на відмінну від типового договору, який є обов’язковим. Варто відмітити, що примірний договір дає сторонам договору більше можливостей у зміні умов такого договору та доповнені його змісту. Натомість типовий договір дозволяє сторонам договору лише конкретизувати його умови.
Варто зауважити, що у випадку укладення як типового так і примірного договору конкретизувати та змінювати умови договору варто з урахуванням нормативно-правових актів законодавства, в тому числі Закону з урахуванням Особливостей.