Судова практика щодо визначення предмету закупівлі
Визначення предмету закупівлі для замовників є справою не із простих, і в кожному випадку кожний керується власний бачення та думкою, як правильно визначити предмет та який код Єдиного закупівельного словника застосувати до такого предмету закупівлі. І звичайно, ні що так не може вплинути на зміну суб’єктивного бачення того чи іншого замовника, як практика моніторингу закупівель, рішення колегії Антимонопольного комітету або рішення судів. Проте доцільним є і перегляд судових рішення щодо визначення предмету закупівлі, що і буде розглядом даного матеріалу.
Нагадаємо, що за нормами пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (далі – Особливості) визначено, що Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Тобто, нормами Особливостей правила та порядок визначення предмету закупівлі залишений без змін, а відтак можна вважати, що у даному порядку ніяких змін не відбулося.
Щодо дотримання порядку визначення предмету закупівлі «поточний ремонт»
пов'язані статті
04 груд.
Чи зобов’язаний замовник зазначати інформацію про найбільш детальний код ДК номенклатурної позиції під час закупівлі послуг з поточного ремонту?04 груд.
Особливості закупівлі теплопостачання на 2024 рік: як визначити обсяги та очікувану вартість30 листоп.
Практика ДАСУ та суду щодо звітування про виконання договорів про закупівлю22 листоп.
Чи варто вважати зекономлені кошти новим предметом закупівлі21 листоп.
Додатково виділенні кошти: чи може замовник вважати таку закупівлю як «новий предмет» та підставою для укладання «прямого» договору