У практиці публічних закупівель замовники досить часто здійснюють закупівлі робіт - нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, а також поточного ремонту.

Так, пункт 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що роботами є розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Водночас послуги з поточного ремонту закупівельне законодавство відносить саме до послуг.

При цьому, закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту містять певні особливості, які є відмінними від інших видів предметів закупівель.

Зокрема, у складі предмета закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту законодавство дозволяє передбачати матеріальні ресурси, необхідні для виконання відповідних робіт чи надання послуг з поточного ремонту.

Водночас трапляються ситуації, коли замовник заздалегідь самостійно закуповує такі матеріали і передає їх підряднику.

І тому в таких випадках виникає низка практичних питань: як правильно сформувати тендерну документацію, яким чином відобразити це у проєкті договору, як врегулювати питання відповідальності за матеріали та їх використання тощо.

У цій статті розглянемо, як коректно прописати умови тендерної документації та договору у випадку, коли матеріальні ресурси закуповуються замовником окремо.

Норми законодавства, які здійснюють правове регулювання укладення договору підряду та залучення ресурсів

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Стаття 879 ЦКУ визначає особливості забезпечення будівництва та оплату робіт.

Так, частина 1 зазначеної статті передбачає, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

Окрім норм ЦКУ правове регулювання укладення договору підряду та залучення ресурсів при його виконанні здійснюється Постановою Кабміну № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Постанова № 668).

Відповідно до пункту 56 Постанови № 668 забезпечення матеріальними ресурсами стороною, на яку такий обов’язок покладено договором підряду, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» та проєктної документації.

Договором підряду може передбачатися узгодження з іншою стороною питання щодо вибору продавців (постачальників) матеріальних ресурсів.

Згідно пункту 57 Постанови № 668 у разі коли зобов'язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурсами покладено на замовника, підрядник зобов'язаний прийняти та вжити заходів до їх збереження.

Матеріальні ресурси передаються відповідно до графіка їх передачі та у порядку, визначеному договором підряду. Замовник може змінювати ці умови тільки за згодою підрядника.

Підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) з його вини переданих йому замовником матеріальних ресурсів.

Отож, наведені норми визначають підстави та порядок залучення матеріальних ресурсів під час виконання договору підряду. Зокрема, за загальним правилом матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, як визначають норми ЦКУ. Однак згідно тих же норм ЦКУ та Постанови № 668, договором будівельного підряду обов’язок забезпечення матеріальними ресурсами може бути покладено і на замовника.

Що передбачити в тендерній документації та проєкті договору у випадку, якщо замовник самостійно закупив матеріальні ресурси?

Згідно абзацу 1 пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Водночас вимоги до відомостей, які повинні міститися в тендерній документації та які стосуються технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначені в статті 22 Закону.

Так, пункт 3 частини 2 статті 1 Закону визначає, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:

інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Частина 1 статті 23 Закону передбачає, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Окрім цього, формуючи технічну специфікацію при закупівлях робіт замовникам слід звернутися до приписів «Настанови з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанова), і, зокрема врахувавши Зміну № 5 до Настанови.

Так, згідно Зміни № 5 до Настанови замовник в тендерній документації, для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни), повинен визначити:

  • відомість обсягів робіт - у вигляді таблиці до технічної специфікації тендерної документації;
  • відомість ресурсів до неї без цін - також у вигляді таблиці до технічної специфікації тендерної документації;
  • затверджену проєктну документацію - повну затверджену версію проєктної документації (НЕ фрагменти), включно з усіма кошторисними розрахунками (які включають в себе відомість обсягів робіт та відомість ресурсів).

В свою чергу, у разі, якщо замовник закупив матеріальні ресурси самостійно, дану інформацію слід відобразити в тендерній документації

До прикладу, дана умова тендерної документації може виглядати наступним чином:

Відомість ресурсів

III. Будівельні матеріали, вироби і комплекти

Забезпечення робіт матеріальними ресурсами (будівельними матеріалами, виробами і комплектами) здійснюється замовником, які підрядник зобов'язаний прийняти та вжити заходів до їх збереження. Матеріальні ресурси передаються відповідно до графіка їх передачі та у порядку, визначеному договором підряду.

Окрім тендерної документації, умову щодо забезпечення матеріальними ресурсами договору підряд потрібно відобразити в проєкті договору. Приклад умов проєкту договору:

Забезпечення робіт матеріальними ресурсами

Забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами (будівельними матеріали, виробами і комплектами) здійснюється замовником.

Підрядник зобов'язаний прийняти та вжити заходів до їх збереження.

Матеріальні ресурси передаються відповідно до графіка їх передачі та у порядку, визначеному договором підряду. Замовник може змінювати ці умови тільки за згодою підрядника.

Передача матеріальних ресурсів здійснюється за актами приймання-передачі із зазначенням їх кількості та стану.

Підрядник має право:

  • перевірити відповідність матеріальних ресурсів умовам Договору та проєктній документації;
  • відмовитися від прийняття матеріальних ресурсів у разі їх невідповідності.

Підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) з його вини переданих йому замовником матеріальних ресурсів до моменту їх використання або повернення Замовнику.

Підрядник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт, спричинене недоліками матеріальних ресурсів, переданих замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені під час передачі йому ресурсів.

Формування додатку з цінами на матеріальні ресурси

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 41 Закону невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

Пункт 10 частини 1 статті 10 Закону передбачає, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

У відповідності до наведених норм замовник при укладенні договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта повинен сформувати додаток, що містить інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

Так, у випадку, якщо залучення матеріальних ресурсів покладається на підрядника, то і формування такого додатку, зокрема аналіз цін, покладається на підрядника.

Однак при забезпеченні матеріальними ресурсами договору самим замовником вбачається, що формувати даний додаток потрібно буде самому замовнику.

Підсумки

  1. У складі предмета закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту законодавство дозволяє передбачати матеріальні ресурси, необхідні для виконання відповідних робіт чи надання послуг з поточного ремонту. Обов’язок щодо забезпечення робіт чт послуг з поточного ремонту може бути покладено на замовника або ж підрядника.
  2. У випадку, якщо обов’язок щодо забезпечення виконання робіт чи надання послуг з поточного ремонту матеріальними ресурсами покладається на замовника, така умова повинна бути належним чином відображена як у тендерній документації, так і в проєкті договору про закупівлю, зокрема із визначенням порядку передачі матеріалів, їх обліку, відповідальності сторін тощо.