Що врахувати під час складання технічних та якісних характеристик у закупівлі робіт

Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 22 Закону однією із складових тендерної документації є інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Окрім цього, частина 1 статті 23 Закону визначає, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Відповідно до пункту 33 частина 1 статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги;

Враховуючи, що Закон та Особливості не визначають жодних вимог до формування інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі при закупівлі робіт, звернемося до кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» зі змінами (далі — Настанова), яка є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі –державні кошти).

Відповідно до пункту 5.1 розділу V «Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін та затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.

Але, якщо проаналізувати норми Настанови, ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації та будівництво” та наказу Мінрегіону від 16.05.2011 № 45 “Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів”, то визначення такого терміну як відомість обсягів робіт окремо не віднайдемо.

Однак, згідно з наведеними вище нормативними актами проектна документація має містити, зокрема, кошторисні розрахунки, локальні кошториси, локальні кошторисні розрахунки, відомості ресурсів до відповідних кошторисів та кошторисних розрахунків.

При закупівлі робіт технічним завданням фактично і буде перелік та обсяги робіт та матеріалів, що визначені в локальних кошторисах. Тобто, на підставі зазначеної інформації / документів замовник вказує учасникам про перелік робіт, які потрібно буде виконати при виконанні самих робіт (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту тощо) та потрібних для цього матеріальних ресурсів (матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва).

Вимога ж пункту пункту 5.1 Настанови вказує на обов’язок завантаження саме відомості обсягів робіт, відомості ресурсів до неї без цін та затверджену проектну документацію.

Тому, на етапі підготовки ТД замовник може або сформувати документ «Відомість обсягів робіт та відомості ресурсів» копіюючи із локальних кошторисів найменування робіт, їх обсяги, а також найменування матеріальних ресурсів, їх обсяги без цін та витрат. Іншим варіантом може бути звернення до проектанта щодо формування таких документів через програмним комплекс, до прикладу через АВК.

Отже, для того, щоб виконати вимоги пункту 5.1 Настанови замовнику необхідно визначити як частину тендерної документації (окремими додатками або як частину інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі):

• відомості обсягів робіт, відомості ресурсів до неї без цін - у вигляді таблиці Технічної специфікації до тендерної документації без витрат та без цін відповідно. Для полегшення роботи в тому числі на етапі розгляду тендерних пропозицій замовник може об’єднати зазначені відомості у документі «Відомість обсягів робіт та відомості ресурсів». Як правило, локальні кошториси вже містять всю необхідну інформацію, тож немає сенсу розділяти роботи та ресурси до них у двох окремих додатках;
• затверджену проектну документацію - повну затверджену версію проектної документації (не фрагменти), включно з усіма кошторисними розрахунками (які включають в себе відомість обсягів робіт та відомість ресурсів).

Законодавство не визначає обов'язкового формату для оприлюднення тендерної документації та додатків до неї. Але, якщо говорити про необхідність оприлюднення саме затвердженої проектної документації, то краще все ж завантажити як сканований документ (до прикладу, у форматі PDF). Тобто таким чином, щоб відображалися підписи відповідальних осіб. Відомість обсягів робіт та відомість ресурсів до неї без цін замовник може завантажити у будь-якому форматі.

Встановлення вимог щодо підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі

При формуванні інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі при закупівлі робіт досить поширеною вимогою до учасників є надання в складі тендерної пропозиції кошторисних документів, договірної ціни.

Однак чи зобов’язаний замовник вимагати такі документи в складі тендерної пропозиції? Так, якщо звернутися до Закону та Особливостей, то в жодній нормі зазначених нормативно-правових актів не передбачено вимог щодо надання в складі тендерної пропозиції кошторисних документів учасником закупівлі, зокрема договірної ціни.

Окрім цього, норми Настанови надають визначення договірної ціни - кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі.

Тобто, єдиними вимогами до договірної ціни є узгодження її сторонами (замовником та підрядником) та відображення її в підписаному договорі.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Отож, згідно наведених норм видається, що безпосередньо норми Настанови також не зобов’язують замовників вимагати надання в складі тендерної пропозиції договірної ціни.

Більше того, вимагаючи саме кошторисні документи, локальні кошториси, договірну ціну замовник фактично повинен буде перевірити надані документи на їх відповідність вимогам Настанови. Зокрема, правильність розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат, прибутку тощо згідно розділу V «Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» Настанови. Однак, зробити це уповноваженій особі власними силами не маючи відповідної кваліфікації доволі складно.

Крім того, оскільки ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись за результатами електронного аукціону, що призводить до необхідності перерахунку учасником кошторису та враховуючи при цьому, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, у випадку закупівлі робіт договірна ціна (кошторис) може узгоджуватись сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону, Настанови та Цивільного кодексу України.

Погоджувати, а перед цим і перевіряти, договірну ціну сторони будуть на етапі укладення договору про закупівлю, тобто після визнання учасника переможцем закупівлі.

Разом з тим, учасник, який подає тендерну пропозицію на закупівлю робіт та планує стати підрядником за результатами закупівлі під час розрахунку свої ціни у будь-якому разі повинен дотримуватися вимог Настанови та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» від 19.11.2025 № 1512. Адже, вказані нормативні акти визначають також і обов'язки формування ціни учасником.

З урахуванням зазначеного та за відсутності залученого / штатного кваліфікованого експерта у сфері будівництва, рекомендуємо зазначити наступну умову, без окремих вимог щодо її підтвердження: вартість робіт визначається учасником відповідно до вимог Настанови з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01 листопада 2021 року № 281 та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» від 19.11.2025 № 1512.

Щодо інших документів на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, то не варто обтяжувати ТД зайвими вимогами.

До прикладу, не доцільно встановлювати вимоги щодо надання гарантійних листів про дотримання певних умов, які будуть присутні під час виконання договору, оскільки такі листи не є договором в розумінні законодавчих норм, і надання таких листів не створює жодних зобов’язань перед учасником після укладення договору.

Крім того, на згідно частини 3 статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тобто, замовник може вимагати лише інформацію, яка передбачена законами чи підзаконними актами.

Встановлюючи вимоги в тендерній документації, які стосуються ліцензії, замовникам слід враховувати приписи закупівельного законодавства, які в окремих випадках забороняють вимагати від учасника подання в складі тендерної пропозиції певних документів, які є публічною інформацією та оприлюднюється у формі відкритих даних. Про це детальніше розглядали у статті.

Зазначення виразу «або еквівалент» та обґрунтування зазначення торгової марки

Формуючи тендерну документацію замовникам потрібно також враховувати положення частини 4 статті 23 Закону, оскільки замовники в технічній специфікації часто вказують назву торгової марки для певних матеріалів, які будуть використані для здійснення робіт та які визначаються в проектній документації.

Так, в частині 4 статті 23 Закону передбачено, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Згідно приписів зазначеної норми в разі, коли замовник в інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі при закупівлі робіт зазначає назву конкретної торгової марки чи виробника або конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу замовник повинен виконати наступні умови:

• зазначити вираз «або еквівалент»;
• обґрунтувати зазначення торгової марки.