«Прозоре будівництво»: основні вимоги законодавства для замовників та підрядників

Хто і на якому етапі повинен здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси?

Однією з ключових вимог «прозорого будівництва» є проведення аналізу цін на матеріальні ресурси.

Так, згідно пункту 4.9 Настанови з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова № 281) кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та комплектів у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених проектною документацією, та відповідних поточних цін.

Водночас на період дії Постанови Кабміну від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» (далі-Постанова № 1512) аналіз поточних цін на матеріальні ресурси здійснюється з урахуванням положень підпунктів 1 – 3 пункту 1 цієї постанови.

Пункт 1 Постанови №1512 передбачає, що на період воєнного та / або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:

1) аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси»:

замовником - під час складання інвесторської кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;

підрядником - під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;

на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів;

на матеріали, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів та інформації з інших джерел (відкриті веб-ресурси виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів, постачальників будівельної продукції, бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін), друковані інформаційні довідники тощо).

При цьому, пункт 4.7 Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591 (далі-Настанова № 591) визначає, що суб’єктами аналізу цін є замовник та підрядник, які повинні проводити аналіз цін на матеріальні ресурси в залежності від стадії проєкту та ролі відповідного суб'єкта.

Приміром, кошторисні норми зобов’язують замовника проводити аналіз цін на матеріальні ресурси на етапі складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації не покладається на підрядника та на етапі підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни

Водночас в разі застосування твердої договірної ціни в договорі підряду замовник здійснює аналіз цін лише на етапі складання кошторисної документації.

При цьому, варто зазначити, що замовнику до початку розроблення проектної документації ще не відомий перелік матеріальних ресурсів, які потрібно для виконання робіт. І тому замовнику в завданні на проектування варто передбачити умови щодо взаємодії із проектувальником щодо надання останнім замовнику попередньої підсумкової відомості ресурсів задля аналізу цін.

Водночас дізнатися більше про аналіз цін на матеріальні ресурси можна дізнатися в статті Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси: що врахувати замовнику на етапі формування проєктної документації.

В свою чергу, підрядник повинен проводити аналіз цін на матеріальні ресурси на наступних етапах:

• складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника;
• під час складання та узгодження договірної ціни;
• підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни.

При яких видах закупівель необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси?

Постанова №1512, Настанова №281 та Настанова №591 не містить вартісних меж, з яких варто застосовувати вимоги даного нормативного документу

Тому варто дійти до висновку, що проводити аналіз цін на матеріальні ресурси замовники повинні щодо будь-якого виду закупівлі під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. Зокрема, «допорогових» закупівель, закупівель на підставі пункту 13 Особливостей, відкритих торгів та всіх видів закупівель за кошти Ukraine facility.

Чи поширюються вимоги щодо аналіз цін на матеріальні ресурси на технічний чи авторський нагляд, та поточний ремонт?

З аналізу кошторисних норм, які регулюють здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси, зокрема Постанови № 1512 вбачається, що їх положення поширюються на конкретні види робіт, якими є:

• нове будівництво будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин;
• реконструкція будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин;
• реставрація будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин;
• капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин;
• нове будівництво автомобільних доріг загального користування;
• реконструкція автомобільних доріг загального користування;
• капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування,

та на конкретні види поточного ремонту, якими є:

• поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування;
• поточний ремонт автомобільних доріг загального користування;
• експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування.

Тому з огляду на викладене варто визначити, що вимоги щодо аналіз цін на матеріальні ресурси на технічний чи авторський нагляд, та на поточний ремонт, окрім поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування, не поширюються.

Чи може замовник/підрядник делегувати здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси договірних засадах третім особам згідно Постанови №1512?

Аналіз цін на матеріальні ресурси є доволі складним завдання для багатьох замовників/підрядників, що потребує певної експертизи. Тому замовники та підрядники досить часто з’ясовують можливість делегування цього завдання при аналізі цін на матеріальні ресурси.

При цьому, положення Постанови №1512 передбачають можливість залучення до виконання таких функцій третіх осіб.

Зокрема, підпункт 2 пункту 1 Постанови №1512 визначає, що здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане замовником/підрядником на договірних засадах третім особам з дотриманням вимог цієї постанови.

Таким чином, законодавство прямо дозволяє замовнику або підряднику залучати сторонні організації чи фахівців для проведення аналізу цін на матеріальні ресурси.

Однак, положеняя Постанови №1512 не визначають перелік суб'єктів, яким замовник чи підрядник можуть делегувати здійснювати аналіз цін, та жодних вимог до таких суб’єктів.

До прикладу, делегування такого завдання є можливим інженеру-консультанту, що передбачено

При цьому, видається, що делегувати дані функції замовник/підрядник можуть інженеру-консультанту пунктом 28 Постанови Кабміну від 1 серпня 2005 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», який визначає, що замовник має право:

• залучати до управління проектом, організаційного і консультаційного супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта будівництва, виконання інших функцій, визначених договором про надання інженерно-консультаційних послуг, інженера-консультанта із зазначенням у договорі підряду його повноважень та зобов’язання підрядника щодо надання інженеру-консультанту доступу до будівельного майданчика.

Разом з тим, варто все ж врахувати, що делегування аналізу цін не звільняє замовника/підрядника за результати такого аналізу, оскільки відповідальним суб'єктом за виконання даного законодавчої норми згідно Постанови №1512 та Настанови №591 залишається замовник або підрядник.

Чи має право замовник встановлювати вимоги у ТД щодо аналізу цін на матеріальні ресурси на етапі подання тендерних пропозицій?

У відповідності до положень кошторисних та будівельних норм вітчизняне законодавство не відносить до суб’єктів аналізу цін на матеріальні ресурси такого суб’єкта як учасника закупівлі, який подає тендерну пропозицію та який може стати підрядником тільки після визначення його переможцем та укладення договору.

Тому встановлення в тендерній документації вимоги до учасників про надання звіту з аналізом цін на матеріальні ресурси суперечитиме законодавчим нормам, оскільки суб’єктами аналізу цін законодавство визначає виключно замовника та підрядника.

Однак незважаючи на ці обставини, практика органу оскарження та аудиторів свідчить, що встановлення вимог до учасника щодо надання аналізу цін на матеріальні ресурси не є дискримінаційною, або такими, що суперечить вимогам законодавства.

Від кого вимагати кошторисні документи: від учасника чи переможця закупівлі?

Закупівельне законодавство та кошторисні норми не містять обов’язку передбачення в тендерній документації замовником вимог щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції кошторисних документів - договірної ціни, локальни кошторисів, підсумкової відомості ресурсів або будь-яких інших кошторисних документів.

Однак і заборон встановлювати вимоги в тендерній документації щодо надання учасником в складі тендерної пропозиції законодавство не містить.

Проте встановлення відповідних вимог саме до учасника закупівлі суттєво ускладнює закупівлю для замовника, зокрема на етапі оцінки тендерних пропозицій та створює для замовника додаткові ризики, пов'язані з перевіркою правильності кошторисних розрахунків.

Тому видається, що доцільнішим варіантом дій замовника є встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання кошторисних документів саме переможцем закупівлі, з яким укладатиметься договір/погоджуватиметься договірна ціна, та який після підписання договору набуде статусу підрядника.

Чи потрібно оприлюднювати в ЕСЗ звіт з аналіз цін на матеріальні ресурси разом з договором?

Згідно пункту 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Відповідно до пункту 15 наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі-Порядок № 1082) договір про закупівлю, додаток (додатки) до договору про закупівлю, зміна (зміни) до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.

Замовник розміщує в електронній системі закупівель у форматі PDF та машинозчитувальному форматі текстових даних (TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML) такі файли:

договір про закупівлю, зазначений в абзаці другому частини першої статті 41 Закону, додаток (додатки) до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси).

Отож, зазначені норми визначають, що замовник повинен опублікувати в електронній системі закупівель договір про закупівлю та всі додатки до нього, зокрема документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, за результатами здійснення закупівлі.

Однак обов’язку публікувати в електронній системі закупівель звіт з аналізу ціни на матеріальні ресурси законодавство не містить, на відміну від документа (додатку) з цінами на матеріальні ресурси.

Публікація договору про закупівлю та додатку з цінами на матеріальні ресурси в машинозчитувальному форматі

Ще однією складовою «прозорого будівництва» є обов'язок оприлюднення договору про закупівлю разом із документами, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Водночас абзац 2 частини 1 статті 41 Закону передбачає, що невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

Таким чином, при здійснені закупівлі послуг з поточного ремонту та робіт замовники повинні в електронній системі закупівель публікувати договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі.

При цьому, обов’язковим додатком до договору про закупівлю в цьому випадку є додаток, що містить інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

В свою чергу, абзац 4 частини 1 статті 41 Закону містить вимоги до інформації, яка повинна в ньому міститися - найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.

Разом з тим, одним із найбільш частих порушень, які виявляють аудитори при укладенні договору підряду, є відсутність публікації в електронній системі закупівель такого додатку.

При яких видах закупівель та договорах публікувати в ЕСЗ додаток з цінами на матеріальні ресурси?

Вже згадуваний абзац 2 частини 1 статті 41 Закону передбачає, що невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

Таким чином, дотримуватись вимог щодо публікації додатку з цінами на матеріальні ресурси замовники повинні виключно при проведенні даних видів закупівель.

В свою чергу, положення абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону поширюються саме на договори про закупівлю.

При цьому, абзац 1 пункту 17 Особливостей визначає, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Тому обов’язок застосовувати вимоги, які передбачені абзацом 2 частини 1 статті 41 Закону щодо «прозорого будівництва», поширюються на договори, які укладаються за результатами здійснення закупівель згідно пунктів 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей.

Таким чином, обов’язок публікувати додаток з цінами на матеріальні ресурси виникає при наявності двох умов:

• укладенні договору про закупівлю згідно пунктів 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей;
• придбанні послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва.

В якому форматі публікувати договір та додаткові угоди при здійсненні закупівель «прозорого будівництва»?

Згідно пунктів 10 та 11 частини 1 статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

- договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

- повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси - протягом трьох робочих днів з дня:

внесення змін до договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону);

складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 цього Закону. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі;

При цьому, аналогічна норма щодо внесення змін до договору про закупівлю міститься в пункті 20 Особливостей.

Окрім цього, пункт 15 Порядку № 1082 визначає, що договір про закупівлю, додаток (додатки) до договору про закупівлю, зміна (зміни) до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.

Замовник розміщує в електронній системі закупівель у форматі PDF та машинозчитувальному форматі текстових даних (TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML) такі файли:

договір про закупівлю, зазначений в абзаці другому частини першої статті 41 Закону, додаток (додатки) до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси);

зміни до договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому і третьому частини першої статті 41 Закону (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, у разі зміни цін на них), у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону;

уточнена (узгоджена) договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у випадку складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону.

Отож, в замовників присутній обов’язок публікувати договір про закупівлю та зміни до договору, при проведенні закупівель «прозорого будівництва» у форматі PDF та машинозчитувальному форматі текстових даних.

При цьому, Порядок № 1082 деталізує, які формати варто вважати машинозчитувальним форматом - TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML.

Публікація актів приймання виконаних будівельних робіт, довідку (довідки) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати

Постановою Кабміну від 15 липня 2026 р. № 957 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 11 листопада 2022 р. № 1275» було доповнено пункт 17 Особливостей нормою, яка стосується публікації інформації щодо виконання договору підряду.

Зокрема, дана норма передбачає, що у разі укладення договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель акт (акти) приймання виконаних будівельних робіт, довідку (довідки) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати протягом п’яти робочих днів з дня підписання замовником такого акта (актів), такої довідки (довідок) за умови, що ціна зазначеного договору із урахуванням внесених до нього змін дорівнює або перевищує 10 млн. гривень із урахуванням податку на додану вартість станом на день підписання такого акта (актів), довідки (довідок).

Внаслідок зазначених змін замовник зобов'язаний оприлюднювати в електронній системі закупівель:

• акт (акти) приймання виконаних будівельних робіт;
• довідку (довідки) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Такі документи підлягають оприлюдненню протягом п'яти робочих днів з дня їх підписання.

Водночас зазначений обов'язок виникає лише за одночасної наявності двох умов.

По-перше, договір повинен належати до договорів, зазначених в абзацах другому або третьому частини першої статті 41 Закону, тобто стосуватися послуг з поточного ремонту або відповідних будівельних робіт.

По-друге, ціна такого договору з урахуванням усіх внесених змін повинна становити не менше 10 млн грн з ПДВ станом на дату підписання відповідних актів або довідок.

Якщо хоча б одна із зазначених умов відсутня, обов'язок щодо оприлюднення актів виконаних робіт та довідок про їх вартість не виникає.

Приміром, якщо ціна договору є меншою, ніж 10 млн. гривень замовник не повинен публікувати в електронній системі закупівель акт (акти) приймання виконаних будівельних робіт, довідку (довідки) про вартість виконаних будівельних робіт.

Підсумки

Замість підсумків пропонуємо ознайомитися із чек листом при дотриманні вимог «прозорого будівництва», який охоплює увесь цикл здійснення закупівель — від визначення вартості будівництва та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси до укладення, оприлюднення й виконання договору про закупівлю:

• Етап 1. Визначити, чи поширюються вимоги «прозорого будівництва» на предмет закупівлі.
• Етап 2. Провести аналіз цін на матеріальні ресурси на відповідному етапі (замовник або підрядник залежно від стадії реалізації проєкту та виду договірної ціни).
• Етап 3. За потреби залучити третю особу для проведення аналізу цін, пам'ятаючи, що відповідальність за його результати залишається за замовником або підрядником.
• Етап 4. Не вимагати від учасників у складі тендерної пропозиції документи щодо аналізу цін на матеріальні ресурси, скільки така вимога не випливає із законодавчих норм. Натомість вимогу щодо аналізу цін на матеріальні ресурси/кошторисних документів доцільно передбачити для переможця закупівлі, який після укладення договору набуде статусу підрядника.
• Етап 5. Після укладення договору оприлюднити договір та всі обов'язкові додатки, зокрема документ із цінами на матеріальні ресурси, у PDF та машинозчитуваному форматі.
• Етап 6. У разі внесення змін до договору або до цін на матеріальні ресурси своєчасно оприлюднити відповідні документи також у двох форматах.
• Етап 7. Якщо договір підпадає під вимоги пункту 17 Особливостей і його вартість становить не менше 10 млн грн, оприлюднювати акти приймання виконаних робіт та довідки про їх вартість протягом п'яти робочих днів після підписання.