Частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Отож, зазначена норма дозволяє продовжити дію договору про закупівлю на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. При цьому, однією з обов’язкових умов такого продовження дії договору про закупівлю є наступне проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі.

Як відомо, в Україні почалося повномасштабне вторгнення рф якраз в той період, коли замовники використовували 20% суми договору про закупівлю, і, в основному, не встигли провести процедури закупівель / спрощені закупівлі.

Так, з початком війни переважна більшість замовників користувались Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі – Постанова №169), задовольняючи свої потреби і, відповідно, не проводили процедури закупівель / спрощені закупівлі, які є обов’язковою умовою дотримання частини 6 статті 41 Закону.

В такому випадку застосування частини 6 статті 41 Закону було неправомірним, оскільки замовники повинні були провести після закінчення дії додаткової угоди за тим самим предметом процедуру закупівлі / спрощену закупівлю.

При цьому, варто відмітити, що Державна аудиторська служба України моніторить правомірність укладення таких додаткових угод в частині наступного проведення відповідних процедур закупівель / спрощених закупівель, як, наприклад, було в наступному випадку.