Практика ДАСУ щодо дотримання замовником вимог Постанови № 1512 та Зміни № 5 Настанови з визначення вартості будівництва

Пункту 5.1 Настанови з визначення вартості будівництва (зміна №5) вимагає від замовника для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) надавати:

• відомість обсягів робіт,
• відомість ресурсів до неї без цін
• затверджену проектну документацію.

Тобто, норми Настанови з визначення вартості будівництва чітко вказують на обов'язком замовника надати конкретні документи. Тому аудитори не прийняли пояснення замовника щодо наявного вільного доступу до проектної документації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. А також відображення всіх обсягів робіт та ресурсів у локальних кошторисах, як доводи замовника щодо ненадання повної відомості ресурсів до відомості обсягів робіт без цін.

Отже, під час оголошення процедури закупівлі відкриті торги замовник завантажує в електронну систему:

• відомість обсягів робіт - у вигляді таблиці до технічної специфікації тендерної документації;
• відомість ресурсів до неї без цін - також у вигляді таблиці до технічної специфікації тендерної документації;
• затверджену проектну документацію - повну затверджену версію проєктної документації (НЕ фрагменти), включно з усіма кошторисними розрахунками (які включають в себе відомість обсягів робіт та відомість ресурсів).

Законодавство не визначає обов'язкового формату для оприлюднення тендерної документації та додатків до неї. Але, якщо говорити про необхідність оприлюднення саме затвердженої проектної документації, то краще все ж завантажити як сканований документ (до прикладу, у форматі PDF). Тобто таким чином, щоб відображалися підписи відповідальних осіб.

Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Крім того, згідно частини 3 статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тобто, замовник може вимагати лише інформацію, яка передбачена законами чи підзаконними актами.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови №1512 аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” підрядником:

• під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника,
• під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни.

Відповідно до пункту 5.1. Настанови щодо аналізу цін дані, отримані в результаті проведення аналізу цін, вносяться суб’єктом аналізу цін до Звіту з аналізу цін, за формою, згідно з Додатком до цієї Настанови.

Тобто, учасник загалом не має обов'язку складати звіт з аналізу цін на етапі подання тендерної пропозиції. Тож, не рекомендуємо таку вимогу встановлювати.

У наведеному прикладі замовник встановив вимогу про надання звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси посилаючись в тому числі на вимоги Настанови щодо аналізу цін. За таких умов розгляду тендерної пропозиції мав бути проведений згідно вимог ТД, в тому числі в частині дотримання вимоги Настанови щодо аналізу цін.

Після нововведень, що визначені Постановою №1512 замовники основну увагу закцентували на проведенні аналізу цін на матеріальні ресурси. Однак, при закупівлі робіт важливо перевіряти і дотримання підрядником вимог Настанови з визначення вартості будівництва та Постанови №1512, які передбачають розміри витрат.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Постанови №1512 на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків

• загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат,
• адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат,
• кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат.

Норми Настанови з визначення вартості будівництва надають визначення договірної ціни - кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі.

Відповідно замовник договірну ціну, як частину договору / договору про закупівлю, підписує та погоджуються із викладеними в ній розрахунками. За таких умов, варто здійснювати перевірку в тому числі розміру витрат на відповідність вимогам Постанови №1512.

Є ще важливі нюанси в наведених прикладах, на які варто звернути увагу. На етапі проведення моніторнгу замовники не здійснювали оплату за договорами, у зв’язку з чим аудитори зобов'язали внести зміни до договору та вказали на наявний ризик зайвого витрачання бюджетних коштів. Проте, якщо таке порушення буде виявлено щодо стану виконання договору / договору про закупівлю, коли оплата проведена, найпевніше аудитори будуть фіксувати вже не ризик, а факт зайвого витрачання коштів.

Аудитори проаналізували ціни на матеріальні ресурси, що будуть використовуватися в ході виконання робіт та порівняли їх із цінами переможця торгів. В даній ситуація аудитори лише вказали на ризик зайвого витрачання бюджетних коштів враховуючи етап проведення закупівлі. Але, замовнику варто перестрахуватися.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови №1512 аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” підрядником, зокрема:

• під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни.

Норми Настанови з визначення вартості будівництва надають визначення договірної ціни - кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі.

Оскільки переможець під час складання та узгодження договірної ціни, тобто на етапі підписання договору підряду, повинен проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, а замовник таку договірну ціну підписує та фактично погоджує, доречно встановити вимогу до переможця про надання звіту з аналізу цін. На виконання вимог Постанови №1512 та Настанови щодо аналізу дані, отримані в результаті проведення аналізу цін, вносяться суб’єктом аналізу цін до Звіту з аналізу цін, за формою, згідно з Додатком до цієї Настанови. Тобто, із такого звіту замовник може отримати інформацію та підтвердження проведеного переможцем закупівлі аналізу цін та відповідно обгрунтування його ціни.

Разом з тим, складніше перевірити достовірність поданої інформації наведеної у Звіті з аналізу цін. Тож, у вимозі до переможця, а також у проекті договору про закупівлю варто передбачати умову про відповідальність переможця / підрядника за достовірність та повноту інформації, зазначеної у звіті з аналізу цін.