Визначення предмету закупівлі є значимим етапом, як на стадії планування закупівлі не залежно від виду закупівлі, який в подальшому застосовується замовником так і під час проведення самої закупівлі. У свою чергу законодавець надав замовнику право самостійного визначення предмету закупівлі, при цьому таке визначення має відбуватися у відповідності до приписів Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) та Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон).

Так, нормах Особливостей, у пункті  15 визначено, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.

Закон у пункті 22 частини 1 статті 1 надав визначення, що предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Тобто, якщо коротко, то замовник визначає предмет закупівлі товару, роботи чи послуги у відповідності до  Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку (надалі – ЄЗС).

Варто нагадати, що законодавцем також визначена відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі у вигляді накладання накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та передбачений один із випадків нікчемності договору про закупівлю у разі коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником. Чому замовникам потрібно бути вкрай обережними при визначенні предмету закупівлі. 

Звичайно на практиці трапляються різні випадки, коли необхідний код ЄЗС чітко підходить під назву послуги/роботи чи товару і це ідеальна ситуація, а є випадки коли таких код ЄЗС підходить, але за правилами визначення предмету закупівлі такий код визначений за третьою цифрою, а не за четвертою, але є інші ситуації, які ускладнюють правильність визначення замовником предмету закупівлі. Одним із способів зрозуміти такі ситуації та допущенні помилки щодо визначення предмету закупівлі є аналіз висновків перевіряючих ДАСУ, тому у даному матеріалі розглянемо окремі такі висновки та прокоментуємо дії замовників щодо допущеної помилки.     

Помилки під час визначення предмету закупівлі – товару