Порядок здійснення закупівлі у відповідності до грантових проєктів регулюється відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі:
Та перелік законодавчих норм щодо укладення грантових угод дещо звужується у залежності від умов самої грантової угоди. Спробуємо розібратися чому. Коли виникає необхідність здійснення закупівлі за грантові кошти Закон чітко скеровує нас на певний перелік міжнародних організацій а саме:
Кожна з таких організацій регулюється власними міжнародними угодами, а отже замовник перш за все повинен враховувати умови такої угоди. Не менш важливими є умови грантового договору, які чітко регулюють предмет закупівлі, його характеристики, строки виконання такого проекту, вид закупівлі та інші законодавчі норми якими варто керуватися при виконанні грантової угоди, тощо.
І все ж коли мова йде про здійснення закупівель за грантові кошти у відповідності до сфери публічних закупівель, то варто також зрозуміти, що проводити такі закупівлі із використанням системи Prozorro можна як замовникам, так і не замовникам в розумінні Закону.
У частині першій статті 2 Закону визначено чіткий перелік тих державних установ, юридичних осіб та інших суб’єктів господарювання, яких Закон розглядає, як замовників. Також у даній вимозі вказані чіткі критерії, які відділяють замовників від не замовників у розумінні Закону.
Відповідно до наказу ДП «ПРОЗОРРО» №25 «Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зупинення дії наказу ДП «ПРОЗОРРО» від 19.03.2019 року №10 (зі змінами)», не замовник в розумінні Закону – юридичні особи, інші суб’єкти підприємницької діяльності, що не відповідають критеріям, визначеним у статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Як зазначалося вище, не замовники у розумінні Закону також можуть здійснювати закупівлю через систему Prozorro. Щоб зрозуміти як не замовникам розпочати даний процес, пропонуємо ознайомитися із алгоритмом, оприлюдненим на сайті Prozorro Інфобокс у матеріалі «Як і для чого міжнародним партнерам та благодійним організаціям здійснювати закупівлю через систему Prozorro»:
1. Зареєструватись на одному із майданчиків та здійснювати закупівлі через особистий кабінет. Зробити це можна, орієнтуюсь на відповідні інструкції, наявні на кожному із майданчиків, або ж за допомогою підказок оператора гарячої лінії конкретного електронного майданчика.
2. Обрати той вид закупівлі, який вам підходить найбільше. При цьому не замовник у розумінні Закону повністю вільний у виборі виду закупівлі, на відміну від замовників. Наприклад якщо необхідно орієнтуватися на короткий проміжок часу, то такому не замовнику доцільно звернути увагу на спрощену закупівлю або закупівлю шляхом використання електронного каталогу (остання доступна виключно при закупівлі товарів).
3. Оголосити відповідну закупівлю. Перед безпосереднім оприлюдненням оголошення про закупівлю, закупівельнику варто ознайомитись із специфікою проведення обраного виду закупівлі, щоб максимально уникнути непередбачуваних ситуацій під час проведення такої закупівлі.
Отож, із поділом на замовників та не замовників у закупівельній сфері все зрозуміло. Пропонуємо переходити до наступного не менш важливого питання даної статті.
Як здійснити закупівлю товарів / послуг / робіт за грантовою угодою?
Як зазначалося раніше, основними документами, якими першочергово керуються отримувачі міжнародних грантів це міжнародні угоди відповідних організацій та грантові угоди. Зазвичай саме у цих документах прописані вимоги щодо проведення закупівлі за грантові кошти, а також вид та метод здійснення такої закупівлі. Тож закупівельник діє у відповідності до вищезазначених документів.
Якщо ж грантодавець не обмежує реципієнта у виді та методі здійснення закупівлі, замовники зобов’язані враховувати вимоги Закону та Особливостей і проводити закупівлю у відповідності до вимог законодавства сфери публічних закупівель.
Тож розглянемо ці вимоги більш детально. Стаття 6 Закону носить назву «Міжнародні зобов'язання України у сфері закупівель». Саме у ній міститься відображення базових умов роботи із грантовими угодами у законодавстві сфери публічних закупівель:
«Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва.
Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.»
Для більш детального розуміння вищезазначеної норми, проаналізуємо основні її аспекти:
1. Стаття 6 Закону носить назву «Міжнародні зобов'язання України у сфері закупівель», а отже грантові угоди Закон розглядає в аспекті міжнародної співпраці.
2. «...що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями…» – у вимогах статті 6 Закону зазначений чіткий перелік міжнародних організацій, які встановлюють основні правила надання грантів та умов грантових угод.
3. «...здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями...» – це означає, що за основу необхідно брати ті самі міжнародні документи, затверджені вищезазначеним переліком організацій. В тому числі слід звернути увагу, що такими документами можуть бути передбачені конкретні процедури здійснення закупівлі і далеко не завжди такі процедури будуть збігатися із національним законодавством в сфері публічних закупівель.
4. «...з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону...» – частина перша статті 5 Закону повідомляє, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
5. «...а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва...» – закон дозволяє замовникам використовувати положення публічних закупівель лише у випадку, якщо міжнародними угодами чи міжнародними грантовими угодами передбачено використання саме такого методу здійснення закупівлі або ж не передбачено якоїсь певної процедури закупівлі. І звісно ж не забуваємо про необхідність підтвердження ступеня локалізації товару, про що нам нагадує відповідна вимога.
6. «...закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів...»
Замовники також мають право використовувати норми Закону, коли мова йде про надання грантів на умовах співфінансування. Під терміном “співфінансування” мається на увазі спільне фінансування, в межах якого виділені конкретні частки участі.
Так як наразі замовники повинні притримуватися вимог Особливостей, варто звернути увагу також на пункт 3 Особливостей:
«Закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором.»
Відповідно між вищезазначеними вимогами законодавства прослідковується як схожість, та і відмінність. Які ж нюанси відрізняють вимогу, встановлену в Особливостях від вимоги, передбаченої статтею 6 Закону?
1. «...якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей…» – вимога чітко вказує на той факт, що застосування даних законодавчих норм Особливостей можливе лише за відповідних умов, відображених у міжнародному та національному законодавстві.
2. «...з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором» – як вже зазначалось раніше, додаткові вимоги та умови до закупівель за грантові кошти можуть міститися у грантових договорах, а також інших документах, наприклад: відповідних нормативно-правових актах, міжнародних рамкових угодах, грантових проєктах тощо. І один із документів на які чітко посилаються Особливості є спеціальний процедурний посібник щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором.
Відповідно якщо надавач гранту надав замовнику можливість самостійно обирати вид та метод здійснення закупівлі, то вищезазначені норми Закону та Особливостей дещо обмежують таке право. А от не замовники у розумінні Закону в даному випадку мають дещо більш широке коло вибору. Проте нагадуємо, що й вони мають право використовувати законодавчі норми у сфері публічних закупівель під час проведення закупівель через електронну систему.
При формуванні закупівлі згідно Закону та Особливостей, рекомендуємо прописати у вимогах чіткий перелік умов та характеристик, зазначених у Міжнародній угоді та/або грантовому договорі. При цьому при зазначенні такої інформації можна навіть посилатися на відповідний документ, для прикладу: «Вимоги встановлено у відповідності до умов Грантової угоди №____ від ________». Специфіка закупівель за грантові кошти полягає якраз у тому, щоб кожна із зазначених грантодавцем вимог віднайшла своє місце під час здійснення такої закупівлі.
І додатково пропонуємо звернути увагу на специфіку функціоналу майданчиків системи Prozorro, яка дозволяє при обранні виду закупівлі «спрощені закупівлі» внести інформацію щодо донора коштів.
Реалізація закупівлі, в якій можна вказати посилання на конкретного донора коштів (грантодавця)
Більш детально щодо даного функціоналу пропонуємо ознайомитися у матеріалах, оприлюднених на сайті Prozorro Інфобокс: «Як створити закупівлю на кошти донорів - частина 1» та «Закупівлі за донорські кошти - частина 2».
Для початку важливо зрозуміти, що замовникам даний функціонал необхідно використовувати з обережністю. Тож у яких випадках замовник може використати такого роду функціонал, а у яких робити це не дозволено?
Якщо грантова угода містить посилання на законодавство у сфері публічних закупівель, доцільно врахувати той аспект, що на період дії воєнного стану наразі поряд із Законом діють Особливості, а вони в свою чергу не передбачають здійснення закупівлі товарів/робіт/послуг шляхом застосування спрощеної закупівлі. Відповідно здійснення вищезазначеної закупівлі буде розцінюватися, як порушення вимог пункту 6 Особливостей, а саме поділ предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. У такому разі замовник має здійснювати закупівлю згідно вимог Закону з урахуванням Особливостей.
З іншого боку, якщо в умовах грантової угоди вказано конкретний метод здійснення закупівлі або ж прописані вимоги щодо здійснення закупівлі таким чином, що вищезазначений функціонал задовольняє дані умови, закупівельник має право обрати «спрощені закупівлі» для закупівлі необхідного товару / робіт / послуг без порушень умов грантової угоди та закупівельного законодавства.
Отож вищезазначена закупівля створена на базі спрощеної закупівлі. Але вона особлива тим, що її можна конфігурувати:
Щоб створити закупівлю за правилами донорів необхідно обрати вид закупівлі «Спрощені закупівлі». Після цього буде доступний перелік конфігурацій:
Електронний аукціон – якщо вимога активна, то в закупівлі буде аукціон, якщо зробити її неактивною, то аукціон не буде проводитись і відповідно заповнювати поле «мінімальний крок пониження ціни» не потрібно.
Попередня кваліфікація учасників – якщо вимога активна, то в закупівлі документи будуть розкриватись в два етапи: спочатку технічні, кваліфікаційні документи та інші, а фінансова частина розкриється тільки по тих участниках, яких ви допустите на наступний етап за результатами розгляду їхніх технічних і кваліфікаційних документів. Якщо ця конфігурація буде не активна, то документи відкриються всі одночасно.
Послідовний перелік розгляду пропозицій – якщо вимога активна, тоді формування переліку пропозицій відбуватиметься послідовно від найнижчої за ціною до найвищої. Якщо ж вимога не активна, тоді під час розгляду будуть доступні всі пропозиції для прийняття рішення і ви зможете вибрати будь-яку. Адже в різних грантодавців є різні критерії оцінки і зазвичай замовники зазначають їх у тендерній документації. Тож під час розгляду Замовник зможе вирахувати по критеріях, що він зазначив в ТД, яка пропозиція є найбільш відповідною за ціною та якістю і обрати саме її, а не просто найдешевшу по ціні.
Ціна пропозиції обмежена очікуваною вартістю – якщо вимога активна, то учасник не зможе подати пропозицію вище очікуваної вартості. Якщо не активна, то учасники зможуть подавати пропозиції вище очікуваної вартості.
Валюта пропозиції визначена очікуваною вартістю – якщо ця вимога активна, то учасники зможуть подати свої пропозиції тільки в тій валюті, в якій ви оголосили очікувану вартість закупівлі. Якщо ж вимога не активна, то учасники зможуть подати пропозицію в будь-якій валюті з переліку.
Можливість зазначити донора – після активації цієї вимоги закупівельник зможе обрати з переліку донора за чиї кошти проводитиметься закупівля.
Якщо наразі конкретного донора немає в переліку, то можна звернутися із даним питанням за електронною поштою feedback@prozorro.ua . Також якщо у закупівельника виникнуть складнощі із пошуком даних конфігурацій, він має можливість звернутися за допомогою на гарячу лінію відповідного майданчика, адже їх розташування та вигляд різниться в залежності від обраного електронного майданчика.
І ще одним моментом, щодо обрання описаного виду закупівлі, є той факт, що технічно його може обрати будь-який закупівельник. Але нагадуємо, якщо активувати деякі конфігурації, наприклад перекваліфікацію, то така закупівля вже не буде відповідати вимогам Закону. Врахуйте, що конфігурувати свої закупівлі мають право замовники, що проводять закупівлі за правилами донорів (щоб підлаштувати свою закупівлю під вимоги донора, але виключно за умов що даний метод чи вимоги до здійснення закупівлі передбачені в умов грантового договору), або ж не замовники в розумінні Закону.
