Особливості визначення КЕКВ під час здійснення закупівель: визначаємо головне 

Проводячи закупівлі, замовники повинні керуватися не лише вимогами законодавства у сфері публічних закупівель, а й нормами інших нормативно-правових актів. Зокрема, під час планування та здійснення закупівель необхідно дотримуватися положень бюджетного законодавства. 

Однією з ключових вимог є правильне визначення кодів економічної класифікації видатків (далі — КЕКВ), за якими здійснюється фінансування закупівель. На практиці саме на цьому етапі у замовників найчастіше виникають непорозуміння та розбіжності з органами Державної казначейської служби. 

Для того щоб уникнути таких ситуацій, важливо розуміти, за якими правилами застосовуються КЕКВ, як їх правильно визначати залежно від предмета закупівлі. 

У цій статті розглянемо порядок та умови застосування КЕКВ під час здійснення закупівель. 

Що таке КЕКВ та яке його призначення? 

Правове регулювання застосування КЕКВ визначено наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2012 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету» (далі-наказ №333). 

Пункт 1 наказу №333 передбачає, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. 

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. 

Згідно пункту 1.2 наказу №333 видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

Особливості визначення КЕКВ замовниками 

Обираючи КЕКВ для того чи іншого предмета закупівлі варто керуватися положеннями наказу №333. Водночас пункт 1.8 наказу №333 передбачає, що за правильність віднесення видатків до поточних або капітальних відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. 

Так, наказ №333 виділяє наступні види видатків: 

• капітальні видатки - це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на капітальні інвестиції, капітальний ремонт; на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу; 
• поточні видатки - це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям). 

В свою чергу, пункт 2 наказу №333 визначає код 2000 «Поточні видатки» з численними підкодами, в яких визначені види поточних видатків. 

Зокрема, в пункті 2.2.1. наказу №333 визначено код 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», який досить часто обирають замовники здійснюючи закупівлі: 

1. придбання канцелярського, креслярського, письмового приладдя, пакувального матеріалу, паперу, картону, вітальних листівок, конвертів, марок для відправки службової кореспонденції тощо; 
2. придбання та виготовлення бланків дипломів, свідоцтв, посвідчень, грамот, класних журналів, бухгалтерських, статистичних та інших бланків; рекламних буклетів, візитних карток, запрошень, мап, схем, макетів, плакатів, медалей, нагрудних знаків, печаток і штампів, стендів тощо; 
3. придбання або передплата друкованих медіа, онлайн-медіа, офіційних друкованих видань, довідкових, інформаційних видань, в тому числі електронних, придбання та виготовлення підручників та книг. Видатки на поповнення бібліотечних фондів за цим кодом не здійснюються; 
4. придбання аптечок та їх поповнення (у тому числі дорожніх), лікарських засобів, виробів медичного призначення, якщо установа (організація) не має медичного кабінету чи пункту, та для використання медичними навчальними закладами у навчальному процесі; 
5. придбання матеріалів, будівельних матеріалів, обладнання, інвентарю та інструментів для господарської діяльності, а також для благоустрою території; 
6. придбання малоцінних предметів (фізкультурного та спортивного інвентарю, велосипедів, калькуляторів, іграшок для дитячих установ тощо) та засобів протипожежного захисту; 
7. придбання та виготовлення меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо); придбання та виготовлення жалюзі, ролетів, металевих ґрат, віконних та дверних блоків (незалежно від вартості) тощо; 
8. придбання комплектувальних виробів і деталей для ремонту всіх видів виробничого та невиробничого обладнання; витратних та інших матеріалів до комп'ютерної техніки та оргтехніки (кабельних коробів-кабелеводів, монтажних та комутаційних панелей, розеток, конекторів-з'єднувачів, накопичувачів інформації, картриджів, тонерів тощо); мережевого обладнання (патч-панелей, конекторів, роз’єднувачів, шаф тощо); придбання комплектуючих до комп’ютерної техніки (системних блоків, моніторів, пристроїв введення даних), периферійного обладнання комп’ютера; 
9. придбання води, мінеральної води (крім мінеральної води для лікувальних цілей); тютюнових виробів (якщо таке придбання передбачено відповідними нормативно-правовими актами); 
10. придбання реактивів, хімікатів, біопрепаратів, насіння, добрив тощо (у тому числі для науково-дослідних робіт, наукових цілей, лабораторних досліджень (випробувань) та навчального процесу), продуктів харчування з метою використання у навчальному процесі; 
11. придбання квіткової продукції, квітів для оформлення клумб, декоративних насаджень, однолітніх озеленювальних насаджень, рослин (крім багаторічних насаджень), саджанців для багаторічних насаджень віком до 1 року, які не передбачають придбання необоротних активів, ґрунту для клумб тощо; 
12. придбання тварин для вирощування та відгодівлі, для станцій переливання крові, науково-дослідних установ тощо; придбання корму для тварин; видатки, пов’язані з утриманням тварин; 
13. придбання сувенірів, подарунків (у тому числі новорічних); 
14. придбання та виготовлення білизни (у тому числі постільної білизни), рушників, незалежно від вартості: спецодягу, усіх видів обмундирування, спортивної форми (у тому числі спортивного взуття), захисного одягу, захисного та спеціального взуття тощо, одягу та м'якого інвентарю дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування; виплата компенсацій за одяг, взуття, обмундирування тощо відповідно до законодавства; придбання тканин, фурнітури для оздоблення форменого одягу (ґудзиків, пряжок, кокард, нарукавних знаків тощо); придбання чохлів на спортінвентар, штор та занавісок, килимів та килимових доріжок, матраців; 
15. придбання пально-мастильних матеріалів, талонів, смарт-карт (у тому числі для транспортних засобів спеціального призначення); 
16. придбання запчастин до транспортних засобів, придбання чохлів для автомобілів, вогнегасників, автомагнітол для всіх видів транспортних засобів та інших комплектуючих; придбання охоронної сигналізації, засобів голосового та світлового оповіщення для транспортних засобів; придбання номерних знаків для транспортних засобів органами, на які відповідно до законодавства покладений обов’язок щодо їх реєстрації; 
17. придбання посуду, термосів, фляг, кайданків, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів незалежно від вартості та іншого спеціального екіпірування) тощо; 
18. придбання боєприпасів та зброї для установ і організацій, які відповідно до законодавства мають право на їх придбання, але не мають призначень за кодом 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення». 

Водночас під час придбання товарів замовникам слід застосовувати й інші коди КЕКВ – 2220, 2230, 3110, 3120, 3150 тощо. 

Що стосується іншого предмета закупівлі – послуг, то наказ №333 також містить відповідні коди КЕКВ, характерні саме для послуг, які замовники повинні застосовувати при здійсненні закупівель такого предмета закупівлі. 

Наприклад, код 2240 визначає «Оплата послуг (крім комунальних)»: 

1. оплата послуг сторонніх фахівців (адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та суб’єктів господарювання); 
2. оплата послуг лікувальних, медичних закладів (проведення медичного огляду), передбачених законодавством (крім санаторно-курортного лікування), оплата послуг лікарів, які мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України (сімейних лікарів); 
3. оплата послуг з харчування, кейтерингових послуг на період проведення заходу; 
4. оплата послуг із страхування власних та орендованих приміщень, страхування транспортних засобів і авіаційної техніки (у тому числі спеціального призначення), страхування обладнання та іншого майна, медичного страхування, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхування водіїв відповідно до законодавства тощо. 

Водночас код 2270 передбачає «Оплату комунальних послуг та енергоносіїв» - за цією категорією здійснюються платежі з оплати бюджетними установами (організаціями) комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих та громадських потреб та оплату енергосервісу. 

В свою чергу, закупівлю виду предмета закупівлі – робіт, необхідно здійснювати за капітальними видатками (КЕКВ 3000), але залежно від виду робіт – за різними підкодами: 

• КЕКВ 3120 «Капітальне будівництво (придбання)» – видатки на будівництво, придбання будівель, приміщень та інших об'єктів; 
• за КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» – видатки здійснюються на підставі договорів та складених кошторисів на капітальний ремонт; 
• за КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» – видатки на реконструкцію та модернізацію житлового фонду (приміщень), реконструкцію, реставрацію, модернізацію інших об’єктів та реставрацію інших об’єктів та реставрацію пам'яток культури, історії та архітектури. 

Також варто зазначити, що кожен із зазначених кодів КЕКВ поділяється ще на підкоди залежно від об’єкту стосовно якого здійснюються капітальні видатки. До прикладу, до КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» входять: КЕКВ 3131 «Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)» та КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (капітальний ремонт інших об'єктів, що не включені в позицію 3131, у тому числі доріг, об'єктів благоустрою міст, сіл, селищ). 

Де потрібно зазначати КЕКВ під час здійснення закупівель? 

Згідно пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. 

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). 

Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. 

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. 

Частина 2 статті 4 Закону передбачає, що у річному плані повинна міститися така інформація: 

1. найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 
2. назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 
3. розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі; 
4. код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів); 
5. вид закупівлі та орієнтовний початок проведення закупівлі. 

Підсумки 

1. КЕКВ – це код економічної класифікації видатків бюджету, який покликаний розмежувати видатки бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій.
2. Замовники повинні обирати КЕКВ, перелік яких визначено в наказі №333, згідно предмета закупівлі (товари, роботи чи послуги), який визначається у відповідності до приписів закупівельного законодавства. 
3. При проведенні закупівель замовники повинні зазначати КЕКВ лише при оприлюдненні річного плану/змін до річного плану.