Очікувана вартість чи розмір бюджетного призначення: що зазначати в річному плані

Складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель та передують безпосередньому проведенню закупівель. Річний план містить мінімальну, але основну інформацію щодо закупівлі. Зокрема, замовник повинен зазначити розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі. Хоч законодавець і залишає вибір за замовником, все ж є нюанси які потребують уваги. Тому, що та коли вказувати замовнику будемо аналізувати у статті.

Плануванням закупівель є визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків.

Планування закупівель здійснюється, зокрема на підставі кошторису або фінансового плану, так як ці документи передбачають, що та в якому обсязі буде закуповувати підприємство / організація / установа.

Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону (пункт 14 Особливостей).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону у  річному плані повинна міститися така інформація:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі;

4) код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);

5) вид закупівлі та орієнтовний початок проведення.

Тобто, замовник може обрати: зазначати розмір бюджетного призначення чи очікувану вартість, а сполучник “та” взагалі означає, що замовник може вказувати таку інформацію одночасно.  Але чи тотожні ці поняття будемо аналізувати далі.

Що таке очікувана вартість предмета закупівлі?

В Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020  № 275 (далі - Методика), знаходимо визначення:

очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

Методи визначення очікуваної вартості згідно із Методикою можна виділити наступні:

1. Розрахунок очікуваної вартості товарів / послуг методом порівняння ринкових цін.
2. Розрахунок очікуваної вартості товарів / послуг на підставі закупівельних цін попередніх закупівель.
3. Розрахунок очікуваної вартості товарів / послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів.
4. Розрахунок очікуваної вартості робіт.

Що таке бюджетне призначення?

Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (стаття 7 Бюджетного Кодексу України, далі - БКУ).

Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункт 8 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України).

Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Кодексом (стаття 23 БКУ).

Тож, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Бюджетне асигнування – це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (пункт 6 частини 1 статті 1 Бюджетного Кодексу України).

Нормами частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Отже, поняття “очікувана вартість предмета закупівлі” та “розмір бюджетного призначення” не є тотожними. Відповідно їх вартісне значення теж може відрізнятися, хоча фактично для замовника-бюджетника ці два поняття  будуть пов'язані. При цьому, очікувана вартість це скоріше загальна розрахункова потреба замовника, тоді як розмір бюджетного призначення це більше про затверджені кошти.

Проте, пропонуємо продовжити аналізувати норми законодавства. Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. 

Згідно з нормами Особливостей залежно від вартісних меж замовник може здійснювати закупівлі у способи: через відкриті торги, “євроторги”, закупівлі через електронний каталог, закупівлі по виключеннях та допорогові закупівлі. Далі згадаємо, де замовник повинен ще вказати розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі та чи повинен взагалі.

Під час оголошення про проведення відкритих торгів та “євроторгів” відповідно до статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити очікувану вартість предмета закупівлі.

Під час здійснення закупівлі шляхом використання електронного каталогу замовник оголошує запит пропозицій шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація зокрема, про очікувану вартість (пункт 57 Порядку № 822).

Для здійснення допорогових закупівель замовник вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, який повинен містити, зокрема ціну, зазначену в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень замовник повинен оприлюднити лише річний план.

Тож, інформацію про розмір бюджетного призначення передбачено зазначати лише в річному плані. При цьому, оскільки закупівля здійснюється відповідно до річного плану, не рекомендуємо зазначати інформацію, яка між собою різниться в річному плані та в оголошеній закупівлі. За таких умов, доцільно зазначати в річному плані все ж очікувану вартість предмета закупівлі, якщо вона відрізняється від розміру бюджетного призначення. У свою чергу, в полі “Примітки” замовник може вказати іншу інформацію, яку вважає необхідною. У закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, замовник може вказувати розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі, адже щодо таких закупівель достатньо оприлюднити лише річний план. 

Крім того, варто врахувати, що під час вибору виду закупівлі замовник має керуватися не сумою видатків, яка затверджена кошторисом, а має визначатися вид закупівлі виходячи із річної потреби та вартісних меж предмету закупівлі. Тобто, якщо затвердженим кошторисом сума бюджетних асигнувань менша ніж сума, яка дорівнює річній потребі у закупівлі товару, роботи чи послуги, то замовник звичайно може здійснити закупівлі лише обсягу, який буде дорівнювати сумі затверджених бюджетних видатків. Такі дії замовник може здійснити лише у разі якщо предметом закупівлі є товари або послуги. У разі якщо предметом закупівлі є роботи, які виконуються, згідно проектної документації, замовник не зможе поділити обсяг закупівлі, така закупівля має відбуватися на весь обсяг робіт, що визначений у проектній документації, окрім випадку коли будівництво поділено на черги. Закупівля робіт у такому випадку та за умови, що замовнику будуть виділенні кошти у наступні періоди може здійснюватися, але в умовах договору, які стосуються джерела та порядку фінансування робіт (будівництва об'єкта) можна передбачити фінансування на декілька років.