На сайті Мінекономіки 05.11.2025 опубліковано лист щодо затвердження форми договору про закупівлю комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання з використанням електронного каталогу за кошти субвенції НУШ. Така новина змусила закупівельну спільноту задуматися про обов'язок замовника використовувати запропоновану форму договору.
Відповідно до рекомендаційного листа Мінекономіки від 05.11.2025 №3322-07/74933-06 наказом Мінекономіки від 23.10.2025 № 884 (далі – Наказ №884) за погодженням з МОН затверджено форму договору про закупівлю комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу (далі - форма договору). Наказ №884 та форму договору опубліковано 27.10.2025 на вебсайті Мінекономіки у розділі “Діяльність”, рубриці “Публічні закупівлі”, підрубриці “Нормативно-правові акти”.
Відповідно до пункту 9 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1554 у разі закупівлі комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу договір про закупівлю укладається у формі електронного документа. Форма такого договору затверджується Мінекономіки за погодженням з МОН. До затвердження форми такого договору замовники укладають договори про закупівлю в установленому законодавством порядку.
Дія Наказу №844 поширюється лише на замовників в розумінні Закону, що здійснюють закупівлю комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа” згідно з Постановою № 1554.
Затвердження стандартних форм договорів про закупівлю, що використовуються у сфері публічних закупівель, запровадження механізму укладення договорів про закупівлю у вигляді електронного документа передбачено Стратегією реформування системи публічних закупівель на 2024- 2026 роки та операційним планом її реалізації у 2024-2025 роках, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 № 76-р (далі - Стратегія).
Відповідно до Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 № 76-р (далі - Стратегія), зокрема операційним планом її реалізації у 2024-2025 роках, завданнями з реалізації стратегічної цілі “Розвиток електронної системи закупівель” є, зокрема:
- запровадження механізму укладення договорів про закупівлю у вигляді електронного документа.
Очікуваними результатами та показниками досягнення цієї стратегічної цілі є, зокрема:
- розроблення та затвердження примірних форм договорів про публічну закупівлю, що укладаються з використанням електронного каталогу;
- запровадження функціоналу формування договорів про публічну закупівлю, що укладаються з використанням електронного каталогу, в електронній системі закупівель шляхом заповнення електронних полів.
Згідно із операційним планом реалізації у 2024-2025 роках Стратегії Мінекономіки визначено одним із відповідальних органів за виконання завдання “Запровадження механізму укладення договорів про закупівлю у вигляді електронного документа” шляхом проведення заходу із затвердження стандартних форм договорів про закупівлю, що використовуються у сфері публічних закупівель, зокрема договорів про закупівлю, що укладаються з використанням електронного каталогу.
Із аналізу змісту Стратегії та Постанови №1554 можна дійти висновку, що у разі закупівлі комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу замовники повинні укладати договори у формі електронного документу із використанням функціоналу формування договорів про публічну закупівлю, що укладаються з використанням електронного каталогу, в електронній системі закупівель шляхом заповнення електронних полів. А вже форма такого електронного документу затверджується Мінекономіки.
Наразі в електронній системі закупівель такий функціонал не реалізований. Але є форма договору затверджена Мінекономіка наказом №884 за погодженням з МОН. Форма договору містить поля з відміткою “згідно з інформацією, розміщеною в ЕСЗ”. За рекомендацією Мінекономіки у період до технічної реалізації адміністратором електронної системи закупівель форми договору у електронній системі закупівель, вказані поля заповнюються замовником самостійно, згідно з інформацією, зазначеною замовником та переможцем відбору у електронній системі закупівель з урахуванням положень форми договору.
Відповідно до пункту 16.7 розділу 16 форми договору, підписання договору про закупівлю, додаткових угод до договору про закупівлю здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису в електронній формі. Датою укладення договору про закупівлю або додаткової угоди до нього вважатиметься дата накладення останнього кваліфікованого електронного підпису. У період до технічної реалізації Адміністратором форми договору у електронній системі закупівель, підписання договору про закупівлю, додаткових угод до договору про закупівлю здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису в електронній формі за допомогою інформаційно - комунікаційних систем.
Далі звернемося до ЦКУ для розуміння, до якого виду договорів можна віднести розроблему форму договору та щодо обов'язковості його використання.
Що таке договір з точки зору законодавства та його види
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 ЦКУ)
Типові та примірні договори. Законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду.
Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (стаття 630 ЦКУ).Стратегія визначає право Мінекономіки на розроблення та затвердження примірних форм договорів про публічну закупівлю, що укладаються з використанням електронного каталогу. Тобто, така форма договору не є обов'язковою, а лише рекомендованою, сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Натомість жоден інший нормативно-правовий акт не визначає обов'язок Мінекономіки затверджувати типові умови договору, від умов якого сторони не можуть відступати.
З урахуванням зазначеного видається, що замовник не має обов'язку використовувати форму договору, що затверджена Наказом №884 при закупівлі комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу за кошти субвенції НУШ. Але! Якщо врахувати практичні ризики, що можуть чекати замовника, більш безпечним варіантом буде застосувати затверджену Мінекономіки форму договору без змін та доповнення його умов. Так замовник зможе уникнути можливого встановлення контролюючими органами порушень Наказу №844 (хоча навіть при встановленні такого порушення адміністративна відповідальність для уповноваженої особи відсутня), а також для можливості безпроблемно зареєструвати договір в органах казначейства.
